"Стус" у ролі сотника УПА. Знімають тизер до фільму "Долина". ФОТО, ВІДЕО

Правдива історія звивистої долі сотника УПА без пафосу – почалися зйомки тизера художнього фільму "Долина".

Сюжет кінострічки побудований навколо долі командира УПА Петра Мельника на псевдо "Хмара" і розповідатиме про його боротьбу в кінці 1940-х – на початку 1950-х років, повідомляє "5 канал".

"Там історія така, що він був за часів Другої світової війни в концтаборі на території Польщі, Німеччини, потім, коли повернувся сюди, тут радянська влада такий самий концтабір почала влаштовувати для населення, тобто він з одного концтабору в інший, а по суті він повернувся на свою землю", – розповідає виконавець ролі "Хмари" Дмитро Ярошенко.

Нещодавно Ярошенко зіграв роль поета й дисидента Василя Стуса у фільмі "Заборонений", чия прем'єра відбудеться у вересні.

Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника -
Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника - "Хмари"
5 канал

Перші кадри тизера стрічки "Долина" знімають у підземеллі Києво-Печерського заповідника.

"Він був підступно так, там дуже така цікава детективна історія, завербований саме московитами, але він так чи інакше їх обдурив, і помстився за це. Це сучасна історія зради і спокути цієї зради", – розповідає режисер-постановник фільму Володимир Тихий.

Петро Мельник -
Петро Мельник - "Хмара" зліва
Архів Центру досліджень визвольного руху

За словами автора ідеї та сценарію Віталія Загоруйка, фільм буде без пафосу і показуватиме лише правдиві події, тому що в основі сюжету – біографія Петра Мельника з архівних джерел.  

"У цьому фільмі, я думаю, будуть реальні справжні і навіть страшні речі, і можливо навіть хтось із патріотів скаже, що я ллю воду на млин ворога, але це для нерозумних людей, розумні люди зрозуміють, що я хотів показати правду", – наголосив автор ідеї та сценарію фільму Віталій Загоруйко.

Тизер фільму "Долина" збираються презентувати в жовтні. Наразі зйомки фінансує Український культурний фонд. Оскільки загальний бюджет складає біля 20 мільйонів гривень, для зйомок повного метру фінансування ще шукатимуть.

ДОВІДКА:

Петро Мельник (1910–1952) – сотник УПА, псевдо: "Хмара", "Верх", "П-44". Народився в сучасній Івано-Франківській області, член Пласту, відслужив у Війську Польському. Член ОУН від 1937 року. Під час війни з Німеччиною в 1939 році потрапив до німецького полону.

У 1941-1942 роках служив у батальйонах "Роланд" і № 201, організованих ОУН(б) при німецькій армії. З літа 1943 року організовував перші загони Української народної самооборони в Долинському районі Івано-Франківської області. 

Командир сотні "Стріла" (січень 1944 – лютий 1945), куреня "Дзвони" (лютий – грудень 1945), тактичного відтинку "Гуцульщина" (грудень 1945 – 1949). Керував рейдом відділу в Румунію (червень—липень 1949).

За хоробрість і вміле командування "Хмара" дістав від Головного військового штабу УПА Срібний хрест Бойової заслуги 1-го класу і звання сотника.

У 1951-му потрапив у полон до Станіславського управління МДБ. Дав згоду на співпрацю, проте в 1952 році організував втечу шістьох агентів-бойовиків і повернувся з ними в підпілля. Загинув у бою з оперативною групою УМДБ.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.