Спецпроект

Зеленський і Нетаньяху відвідали Бабин Яр. ФОТО

Під час вшанування жертв Бабиного Яру разом із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху президент України Володимир Зеленський згадав про розстріляних євреїв, циган, військовополонених і українських націоналістів.

Державні діячі відвідали місце трагедії 19 серпня під час офіційного візиту ізраїльського лідера в Україну, повідомляє офіційний сайт президента України.

За словами Зеленського, розстріли в Бабиному Яру можна описати трьома "неможливо": неможливо зрозуміти, неможливо забути й пробачити, неможливо допустити знову.

 
Президент України Володимир Зеленський
president.gov.ua

Глава держави наголосив, що незрозумілим є нелюдське прагнення винищувати людей за етнічною, національною чи політичною ознаками, незалежно від статі та віку.

"Перед очима – страшна нескінченна черга людей, які не розуміли, що їх ведуть на смерть. Переважна частина убитих були єврейської національності", – зазначив він.

Володимир Зеленський додав, що, розстрілявши всіх євреїв, яких змогли знайти, нацисти почали розправлятися з іншими – полоненими, ромами та українцями, які боролися за свою державу.

"Тоталітарний радянський режим наклав табу на такі теми, як Голокост, Бабин Яр, Голодомор, і довго замовчував справжні масштаби цих злочинів. За різними даними, у період нацистської окупації в Бабиному Яру було розстріляно від 70 до 200 тисяч людей. І це не просто статистика", – підкреслив Президент.

Президент нагадав, що ізраїльський Меморіальний комплекс Голокосту "Яд Вашем" удостоїв високого звання "Праведників народів світу" понад дві з половиною тисячі українців. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю людей, які отримали це звання.

 
president.gov.ua

"Сьогодні тут, у Бабиному Яру, ми закликаємо міжнародне співтовариство об'єднати зусилля, щоб не допустити будь-яких проявів антисемітизму та нетерпимості на расовому чи національному ґрунті. Україна разом з усім цивілізованим світом демонструє єдність і стоїть на сторожі гуманізму, толерантності, свободи та демократії. Заради третього "неможливо" – неможливо допустити знову", – резюмував Президент.

Біньямін Нетаньяху висловив вдячність президенту та уряду України за збереження пам'яті жертв Голокосту. "Ви справді робите значний внесок у боротьбу з антисемітизмом", – зазначив він і попросив і надалі вшановувати пам'ять жертв Голокосту у Бабиному Яру.

Біля пам'ятного знаку "Менора" Зеленський і Нетаньяху поклали вінки.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.