Історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня

10 жовтня на великі екрани вийде історичний бойовик "Захар Беркут" за мотивами однойменного твору Івана Франка. Стрічку знімали у співпраці американський та український режисери влітку 2018 року, а зараз триває монтаж.

Подробиці процесу зйомки й постпродакшену розповідає в репортажі "TheБабель".

Події фільму відбуваються у 1241 році. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, знищуючи все на своєму шляху. Біля підніжжя карпатських гір військо зупиняється. Місцеві мисливці звільняють полонених, і хан вирішує помститися карпатським жителям. Громада на чолі з Захаром Беркутом готова захистити свою землю.

Кадр з фільму
Кадр з фільму

Зйомки тривали в Карпатах, Києві та Київській області. Роль Захара Беркута грає Роберт Патрік – виконавець ролі Т-1000 у фільмі "Термінатор-2". Створюють фільм два режисери: Ахтем Сеїтаблаєв з України та Джон Вінн із Голлівуду.

Перший відповідав за драматичну складову фільм, а Вінн — за екшн та роботу з акторами. Для нього це був режисерський дебют.

За словами генерального продюсера "Захара Беркута" Єгора Олесова, що від ідеї до постпродакшена минуло більше 2,5 року. Тільки на розробку проекту пішло півтора року. Багато часу витратили на експедиції в Карпати, пошук костюмних зразків і побудову декорацій.

Партнером і консультантом фільму став Міжнародний фонд Івана Франка. Усього для "Захара..." пошили близько 500 костюмів, бо в музеї зразків не знайшли.

"Найскладніша декорація фільму — ущелина. Ми знайшли кілька ущелин у Карпатах, але знімати там виявилося важко. Погода погана, на дорогу йде дуже багато часу. Немає відповідних готелів для американських акторів. Тому вирішили споруджувати декорацію на студії. З цим чудово впоралася команда Влада Одуденка", — розповів Олесов.

Бюджет "Захара..." — 113,5 мільйона гривень, 29,8 з яких виділило Держкіно.

Зараз фільм на стадії постпродакшену. Перший етап — монтаж. На ньому відзнятий матеріал збирають в історію. Після нього — комп'ютерна графіка, корекція кольору і звукове оформлення.

Хоча до прем'єри залишається трохи більше двох місяців, але права на показ "Захра Беркута" вже продані в Іспанію, Францію, Італію, Південну Корею, США, Японію, Індію та Молдову.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.