Історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня

10 жовтня на великі екрани вийде історичний бойовик "Захар Беркут" за мотивами однойменного твору Івана Франка. Стрічку знімали у співпраці американський та український режисери влітку 2018 року, а зараз триває монтаж.

Подробиці процесу зйомки й постпродакшену розповідає в репортажі "TheБабель".

Події фільму відбуваються у 1241 році. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, знищуючи все на своєму шляху. Біля підніжжя карпатських гір військо зупиняється. Місцеві мисливці звільняють полонених, і хан вирішує помститися карпатським жителям. Громада на чолі з Захаром Беркутом готова захистити свою землю.

Кадр з фільму
Кадр з фільму

Зйомки тривали в Карпатах, Києві та Київській області. Роль Захара Беркута грає Роберт Патрік – виконавець ролі Т-1000 у фільмі "Термінатор-2". Створюють фільм два режисери: Ахтем Сеїтаблаєв з України та Джон Вінн із Голлівуду.

Перший відповідав за драматичну складову фільм, а Вінн — за екшн та роботу з акторами. Для нього це був режисерський дебют.

За словами генерального продюсера "Захара Беркута" Єгора Олесова, що від ідеї до постпродакшена минуло більше 2,5 року. Тільки на розробку проекту пішло півтора року. Багато часу витратили на експедиції в Карпати, пошук костюмних зразків і побудову декорацій.

Партнером і консультантом фільму став Міжнародний фонд Івана Франка. Усього для "Захара..." пошили близько 500 костюмів, бо в музеї зразків не знайшли.

"Найскладніша декорація фільму — ущелина. Ми знайшли кілька ущелин у Карпатах, але знімати там виявилося важко. Погода погана, на дорогу йде дуже багато часу. Немає відповідних готелів для американських акторів. Тому вирішили споруджувати декорацію на студії. З цим чудово впоралася команда Влада Одуденка", — розповів Олесов.

Бюджет "Захара..." — 113,5 мільйона гривень, 29,8 з яких виділило Держкіно.

Зараз фільм на стадії постпродакшену. Перший етап — монтаж. На ньому відзнятий матеріал збирають в історію. Після нього — комп'ютерна графіка, корекція кольору і звукове оформлення.

Хоча до прем'єри залишається трохи більше двох місяців, але права на показ "Захра Беркута" вже продані в Іспанію, Францію, Італію, Південну Корею, США, Японію, Індію та Молдову.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.