3D-археологія: як виглядають знахідки львівських археологів. ФОТО

Археологи "Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" показали свої знахідки із Львівщини та Волинської області у форматі 3D.

"Одна з переваг археолога - мати можливість взяти до рук знахідку, роздивитись її з різних сторін, зблизька і здалеку. Сьогодні ми хочемо бодай віртуально поділитись цією можливістю з вами. Деякі з наших найцікавіших знахідок від тепер можна буде переглянути у форматі 3D на платформі Sketchfab. Наприклад, як оцю бронзову фібулу III-IV cт", - сказано у повідомленні прес-служби, яке цитує "Гал-Інфо".

Додамо, що зараз на платформі Sketchfab доступні сім 3D зображень.

Череп трирогої кози (XV cт.)

Знахідка з вул. Сербської, 3 у Львові. 

Череп трирогої кози, XV cт by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Фібула (бронза, ІІІ-IV ст. н. е.)

Знахідка з села Роговичі Локачинського району Волинської області.

Шевські колодки (дерево, XVI ст.)

Знахідка з вул. Краківської у Львові.

Кухоль (свинцево-олов'яний сплав, ХVІІ ст.)

Знахідка з вул. Федорова, 23 у Львові.

Декоративна накладка (бронза, Х-ХІ ст.)

Знахідка з села Міжгір'я Локачинського району Волинської області.

Декоративна накладка, бронза, Х-ХІ ст. by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Антропоморфна фігурка (бронза, початок І тис. н.е.)

Знахідка з села Малі Підліски Жовківського району Львівської області


Зооморфна фігурка (бронза, VІ-VІІ ст.)

Знахідка з села Марковичі Локачинського району Волинської області

Зооморфна фігурка, бронза, VІ-VІІ ст. by Рятівна археологічна служба on Sketchfab

Як повідомлялося, в історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ" дослідники проводять розкопки на дитинці давньоруського міста Пліснеськ. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.