Спецпроект

Зеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом

Заява прозвучала під час зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу 19 серпня.

Президент України Володимир Зеленський закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом українського народу. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Візит Нетаньягу до Києва передбачає покладання квітів до меморіалів жертвам Голодомору та Голокосту.

 
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу вклонився жертвам Голодомору у Національному Меморіалі. 19 серпня 2019 року 

"Я знаю, як позитивно засоби масової інформації висвітлюють відвідання у ході візиту прем'єр-міністра Ізраїлю до Національного меморіалу пам'яті жертв Голодомору. Розумію, як тепло це буде сприйняте українським суспільством.

Я звернувся до ізраїльської сторони з закликом визнати Голодомор актом геноциду українського народу. Сьогодні також ми з паном Нетаньягу відвідаємо Бабин Яр і вшануємо жертв масових розстрілів у Бабиному Яру та Голокосту", – сказав Зеленський. Про це він також написав у Twitter.

 

Нетаньягу у своєму виступі згадав про Голокост і зокрема розстріли в Бабиному Яру під час Другої світової війни.

"У нас були періоди прекрасного процвітання в наших двосторонніх стосунках, але були й періоди абсолютно неймовірної трагедії. Під час Голокосту сотні тисяч євреїв було вбито, і ми сьогодні будемо відвідувати Бабин Яр, де тисячі євреїв було знищено нацистами та їхніми колаборантами", – заявив він.

21 січня 2019 року Президент України Петро Порошенко також звертався до Держави Ізраїль із закликом визнати Голодомор 1932-33 років – геноцидом українського народу. У 2018 році із таким закликом до Кнесету звертався голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час візиту в Ізраїль.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Аналогічну оцінку йому офіційно надали 16 країн, Ізраїль до них не входить.

Нагадуємо: Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 16 країн: Австралія (2003/2008), Ватикан (2001, 2003), Грузія (2005), Еквадор (2007), Естонія (1993), Канада (2003/2008), Колумбія (2007),Латвія (2008), Литва (2005), Мексика (2008), Парагвай (2007), Перу (2007), Польща (2006), Португалія (2017), Угорщина (2003), Україна (2006).

Низка країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам'ять його жертв: Андорра (2009), Аргентина (2007), Бразилія (2007), Іспанія (2007), Італія (2004, 2007), Словаччина (2007), США (2003, 2006, 2008), Чехія (2007), Чилі (2007).

У листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932—1933 років", де він визнавався національною трагедією українського народу.

За ухвалення Спільної заяви проголосували 64 держави-члени ООН, у тому числі Росія. 23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.

28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті Голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму. ПАРЄ також зазначила, що "в Україні, яка постраждала найбільше від насильницької колективізації, Голодомор був визнаний геноцидом рішенням Верховної Ради".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.