Самотній замок бажає познайомитися. У Tinder. Відео

В Україні стартувала благодійна ініціатива з привернення уваги до забутих замків, які потребують збереження.

Про це пише "Україна Молода".

 
Палац Бадені у Коропці

Місія проекту "Одинак шукає музу" від благодійного фонду "12 Вартових" — зібрати кошти на відбудову 12 унікальних будівель.

Серед них – Свіржський, Поморянський, Микулинецький замки, палаци у Коропці та Шарівці.

"У додатку для знайомств Tinder днями виникли незвичайні профайли: серед дівчат та хлопців, які шукають собі пару, з'явились замки-одинаки. "Самотність руйнує. Саме тому вони там, де люди максимально відкриті до нових знайомств", — пояснюють ініціатори проекту.

 
Палац у Шарівці

Благодійний фонд "12 Вартових" має на меті зібрати кошти на відбудову 12 замків України. Кожний із них — унікальна частинка історії Європи та України: найстаріший побудований в XI століття.

"Тут жили королі та графи, вирішувалась доля європейських держав, збирались коштовні бібліотеки та колекції витворів мистецтва, але тепер кожен з них покинутий. За попередньою оцінкою експертів, якщо не вжити заходів, замкам залишилося не більше 60 років до повної руйнації", — кажуть організатори акції.

Організатори впевнені: "Руйнує не час, а самотність!" І поширюють відео, де замки-одинаки просять уваги:

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.