Іловайськ. Виставка у НІМУ

17 серпня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Блокпост пам’яті. Іловайськ. Мужні серцем».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

5 років тому, 18 серпня 2014 року під українські частини увійшли до міста Іловайська. Їм вдалося взяти під контроль частину міста. Проте після відкритої інтервенції з боку Російської Федерації 23-24 серпня угрупування українських військ опинилося в оточенні.

Незважаючи на запевнення російських офіцерів, що українські підрозділи пропустять із "котла" безперешкодно, колони українських збройних сил були розстріляні на марші.

Згідно з даними волонтерів, які займалися евакуацією загиблих захисників України з району м. Іловайська, у боях із російськими агресорами з 7 по 31 серпня 2014 року віддали свої життя 368 українських бійців, а 18 вважаються зниклими безвісти.

 
Телефони загиблих воїнів. Вони були поряд із тілами загиблих бійців. У цьому невеликому ящику чотирнадцять телефонів, чотирнадцять втрачених людських життів. Інколи дані цих мобілок допомагали провести первинну ідентифікацію особи загиблого, яку згодом підтверджували експертизами ДНК. Останній телефонний дзвінок часом був такий: "Мать, зачем послала свой син воеват? Я его убил, ти нікогда нє похоронішь єго!"

Переважна більшість експонатів виставки - речі, що належали українським бійцям, які брали участь у боях за Іловайськ.

Артефакти були зібрані під час експедицій місії "Евакуація-200". Учасники експедиції займалися пошуком та евакуацією тіл загиблих героїв з літа 2014 року, коли на сході України ще тривали запеклі бої.

Пошуковці та волонтери на власні очі переконалися в беззаперечності факту російської агресії на Донбасі, зібрали цілу низку доказів злочину воєнної агресіє Російської Федерації проти України.

 

Виставка розпочала роботу у суботу, 17 серпня і триватиме до 30 серпня.

ДЕ: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

КОЛИ: Пн - Пт: з 10:00 до 18:00 каса працює до 17:00; Сб - Нд: з 11:00 до 19:00

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.