Спецпроект

АНОНС: Голодомор. Погляд з Австралії

Національний музей Голодомору та Союз Українських Організацій Австралії презентують фотовиставку «Голоси з-за океану».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Фотопроект  створили до 85-тих роковин пам'яті жертв Голодомору у 2018 році та експонували в галереї "SpASE GALLERY" (м. Мельбурн, Австралія).

 

Виставка "Голоси з-за океану" через фотографії та спогади, оформлені у вигляді листів, розповідає особисті історії про Голодомор 1932–1933 років двадцяти однієї людини із десяти областей України.

Після Голодомору очевидці емігрували до Австралії, де їх і розшукали куратори проєкту — австралійки українського походження —  щоб зібрати свідчення та зберегти пам'ять про один із найбільших геноцидів людства.

Проєкт триватиме протягом двох місяців: з 22 серпня до 22 жовтня 2019 року.

КОЛИ: Урочисте відкриття відбудеться 22 серпня 2019 року о 12:00 у Залі пам'яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".
Виставка триватиме до 22 жовтня 2019 (щодня з 10:00 до 18:00)

ДЕ: Музей Голодомору; вул. Лаврська, 3 (м. Київ)

Мови виставки: українська та англійська

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.