Спецпроект

АНОНС: Голодомор. Погляд з Австралії

Національний музей Голодомору та Союз Українських Організацій Австралії презентують фотовиставку «Голоси з-за океану».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Фотопроект  створили до 85-тих роковин пам'яті жертв Голодомору у 2018 році та експонували в галереї "SpASE GALLERY" (м. Мельбурн, Австралія).

 

Виставка "Голоси з-за океану" через фотографії та спогади, оформлені у вигляді листів, розповідає особисті історії про Голодомор 1932–1933 років двадцяти однієї людини із десяти областей України.

Після Голодомору очевидці емігрували до Австралії, де їх і розшукали куратори проєкту — австралійки українського походження —  щоб зібрати свідчення та зберегти пам'ять про один із найбільших геноцидів людства.

Проєкт триватиме протягом двох місяців: з 22 серпня до 22 жовтня 2019 року.

КОЛИ: Урочисте відкриття відбудеться 22 серпня 2019 року о 12:00 у Залі пам'яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".
Виставка триватиме до 22 жовтня 2019 (щодня з 10:00 до 18:00)

ДЕ: Музей Голодомору; вул. Лаврська, 3 (м. Київ)

Мови виставки: українська та англійська

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.