Слов’яни. В Україні знімають історичний серіал на основі міфології

В Україні, поблизу села Дениші Житомирської області, знімають 12-серійний історичний серіал з елементами фентезі про життя слов’ян на межі VI-VII століть — Слов’яни.

Про це повідомляє НВ.

 

За сюжетом першого в Україні серіалу, в основі якого лежать традиції та міфологія древніх слов'ян, юна травниця Драга шукає спосіб врятувати свого брата, який дивовижним чином перетворився на оленя.

Одного разу олень приводить її до непритомного пораненого незнайомця, який не пам'ятає, хто він. Завдяки своїм чарівним здібностям, Драга рятує чужинця.

Разом вони намагаються з'ясувати, хто він такий, але чим більше дізнаються, тим більша загроза нависає над всіма жителями слов'янського городища Великий стіл.

 

Серіал створюється міжнародною командою — українськими та словацькими режисерами, продюсерами й акторами на чолі з міжнародним шоуранером та режисером Петером Беб'яком (відомий українсько-словацьким фільмом Межа).

"У серіалі спостерігаємо за життям городища впродовж одного року, коли відбуваються всі ритуали, що були в давніх слов'ян у дохристиянський період.

Починаємо від перетворення молодих хлопців на чоловіків, ініціації, а завершуємо літнім сонцестоянням, великим святкуванням життя. Крім того, бачимо ритуали поховання, ритуали народження, ритуали спілкування з іншими світами і т. д", — розповів головний сценарист Йозеф Колеяк.

 

В Україні глядач дивитиметься серіал українською мовою, в Словаччині - словацькою. У кадрі українські актори говорять українською, словацькі колеги відповідають їм словацькою.

У бойових сценах серіалу задіяні каскадери світового рівня, що працювали над постановками в Грі престолів, фільмах Рідлі Скота та Стівена Спілберга. Постановник трюків — Роман Янкович.

 

Головні ролі в серіалі грають Юрай Лой, Поліна Носихіна, Томаш Машталір, Макар Тихомиров, Анна Адамович, Олексій Тритенко, Душан Цінкота, Олександр Мавріц, Олег Мосійчук, Яна Квантікова, Анди Гриц, Тетяна Міхіна, Олександр Рудинський, Зузана Фіалова, Ольга Ясинська, Євгенія Шимшир'ян, Руслан Сенічкін та інші.

Прем'єра серіалу Слов'яни запланована на 2020 рік.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.