Слов’яни. В Україні знімають історичний серіал на основі міфології

В Україні, поблизу села Дениші Житомирської області, знімають 12-серійний історичний серіал з елементами фентезі про життя слов’ян на межі VI-VII століть — Слов’яни.

Про це повідомляє НВ.

 

За сюжетом першого в Україні серіалу, в основі якого лежать традиції та міфологія древніх слов'ян, юна травниця Драга шукає спосіб врятувати свого брата, який дивовижним чином перетворився на оленя.

Одного разу олень приводить її до непритомного пораненого незнайомця, який не пам'ятає, хто він. Завдяки своїм чарівним здібностям, Драга рятує чужинця.

Разом вони намагаються з'ясувати, хто він такий, але чим більше дізнаються, тим більша загроза нависає над всіма жителями слов'янського городища Великий стіл.

 

Серіал створюється міжнародною командою — українськими та словацькими режисерами, продюсерами й акторами на чолі з міжнародним шоуранером та режисером Петером Беб'яком (відомий українсько-словацьким фільмом Межа).

"У серіалі спостерігаємо за життям городища впродовж одного року, коли відбуваються всі ритуали, що були в давніх слов'ян у дохристиянський період.

Починаємо від перетворення молодих хлопців на чоловіків, ініціації, а завершуємо літнім сонцестоянням, великим святкуванням життя. Крім того, бачимо ритуали поховання, ритуали народження, ритуали спілкування з іншими світами і т. д", — розповів головний сценарист Йозеф Колеяк.

 

В Україні глядач дивитиметься серіал українською мовою, в Словаччині - словацькою. У кадрі українські актори говорять українською, словацькі колеги відповідають їм словацькою.

У бойових сценах серіалу задіяні каскадери світового рівня, що працювали над постановками в Грі престолів, фільмах Рідлі Скота та Стівена Спілберга. Постановник трюків — Роман Янкович.

 

Головні ролі в серіалі грають Юрай Лой, Поліна Носихіна, Томаш Машталір, Макар Тихомиров, Анна Адамович, Олексій Тритенко, Душан Цінкота, Олександр Мавріц, Олег Мосійчук, Яна Квантікова, Анди Гриц, Тетяна Міхіна, Олександр Рудинський, Зузана Фіалова, Ольга Ясинська, Євгенія Шимшир'ян, Руслан Сенічкін та інші.

Прем'єра серіалу Слов'яни запланована на 2020 рік.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.