Скіфське золото знайшли у Більському городищі на Полтавщині. ФОТО

У жіночому похованні знайшли браслети, намисто, золотий убір, бронзове люстерко, посуд і кінську упряж.

Про це розповіла кореспондентам Суспільного керівниця експедиції археологів з Харкова Ірина Шрамко.

 

Знахідки відвезуть до Харкова на реставрацію та в університет імені Каразіна. Там їх вивчатимуть.

 

Поховання, у якому знайшли артефакти, четверте нерозграбоване, починаючи з 1906 року. Його виявили в урочищі Скоробір.

 

В ті часи, тут було місто Гелон, де проживали племена скіфів, — розповів директор історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост. За його словами, знайдені артефакти і золото датують століттям до Р.Х.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.