Інститут нацпам'яті подав апеляційну скаргу на рішення суду проти назв проспектів Бандери й Шухевича в Києві

Український інститут національної пам’яті подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування рішень Київради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича.

"Вважаємо, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та прийняття Рішення суду першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у Рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи", - йдеться в апеляційній скарзі, наведеній на офіційному сайті установи.

 
 

"Всі обґрунтування щодо відсутності порушень прав позивачів, неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки", неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин та "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" тощо були подані до Окружного адміністративного суду", - пояснив юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.   

Нагадаємо, 25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича. в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року 

У червні 2017-го Київрада проголосувала за перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.