УІНП призначив керівників керівників територіальних відділів у Вінниці та Дніпрі

З 1 серпня розпочали роботу Центральний та Південно-східний територіальні відділи Українського інституту національної пам’яті. Центрами їх стали міста Вінниця та Дніпро.

Про це повідомляють в Українському інституті національної пам'яті.

Керівником Південно-Східного територіального відділу, який охопить Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку та Донецьку області, став голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Ігор Кочергін.

 
Ігор Кочергін - керівник Південно-Східного територіального відділу УІНП

Центральний територіальний відділ, який куруватиме Вінницьку, Хмельницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернівецьку області, очолив військовий історик, кандидат історичних наук Богдан Галайко.

"Будемо працювати над тим, щоб доносити до широкого загалу напрацювання Українського інституту національної пам'яті. Зокрема – це поширення досвіду декомунізації та пробудження у суспільній свідомості потреби деколонізації – звільнення від спадщини імперського тоталітарного минулого та формування власної самоідентичності. Плануємо найактивніше співпрацювати з навчальними закладами та інститутом післядипломної освіти, зі ЗМІ, з громадськими організаціями, розповідати про нашу історію, наших героїв, якими варто пишатися. Роботи вистачає", - наголошує Богдан Галайко.  

 
Богдан Галайко - керівник Центрального територіального відділу УІНП

Нагадаємо, що 11 червня запрацював Північно-Східний територіальний відділ, який очолила кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи "Харківська топонімічна група", Марія Тахтаулова. У майбутньому такі підрозділи відкриються також в Одесі та Львові.

Створення територіальних представництв Інституту передбачене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року №799. Згідно з Постановою, у 2019 році має бути створено 5 регіональних осередків Українського інституту національної пам'яті, діяльність яких охопить усі області України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.