АНОНС: Лекція "Військова обрядовість Руси: вовчі зграї стольного Києва"

13 липня Всеукраїнська кампанія "Пам'ять Нації" запрошує на лекцію "Військова обрядовість Руси: вовчі зграї стольного Києва", що відбудеться на Замковій горі. Беріть каремати для сидіння!

Державна Традиція Руси, як і кожної держави, народжувалася з певного примусу, коли озброєні хлопці вирішили змагати до кращого життя і взяти усі процеси Подніпров’я у свої руки…

 

Що це за хлопці і яку організацію вони представляли? Що таке чоловічі спілки Давньої Європи і яка їх природа? І головне — у що і кому вірили вовкулаки Руси? Все це, а також багато іншого зможете почути на лекції Вогнеслава Змійовича про військові спілки Руси.

Лектор: Вогнеслав Змійович, дослідник давнини, жрець, екскурсовод, дослідник ігор Київської Руси.

Субота, 13 липня, 17:45,

Місце зустрчі: Київ, Андріївський узвіз, 20б.

Організатор: Всеукраїнська кампанія "Пам'ять Нації" з

Кількість місць обмежена. Реєстрація за посиланням: https://cutt.ly/QiOseP

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.