У Києві відтворили сцену вбивства Симона Петлюри. ФОТО

Команда історичного детективу "Таємниці великих українців", який знімають на "1+1", відтворила сцену загибелі Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри у 1926 році в Парижі

Симон Петлюра стане одним із героїв історичного серіалу про відомих та величних постатей, які жили в різні епохи ‒ з ХІ по ХІХ століття та в різних країнах і чиє ю Батьківщиною була Україна, повідомили "Історичній правді" у прес-службі каналу "1+1".

Автором ідеї та продюсером документального проекту став Акім Галімов, відомий за циклом "Україна. Повернення своєї історії".

 
Акім Галімов
прес-служба "1+1"

Команда проекту організувала власне розслідування, аби дізнатись, чи виправдано протягом десятиліть Петлюру називали винуватцем кривавих єврейських погромів в Україні. У пошуках правди команда відвідає Париж, Краків, Київ, Одесу, Хмельницький, Кам’янець-Подільський та врешті розкриє подробиці спецоперації таємної організації, яка спланувала вбивство Симона Петлюри.

Працюючи над "справою" політичного діяча, команда історичного детективу "повернулась" у 25 травня 1926 року  ̶  день смерті Симона Петлюри. На основі результатів розслідування, дії вбивці, правоохоронців та момент загибелі Петлюри були відтворені посекундно та стануть частиною проекту. Роль Парижа під час відтворення моменту вбивства "виконав" столичний Поділ. 

 
Убивця Петлюри тримає його фото, щоб упізнати
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Архітектурне розмаїття й довершеність Києва дозволяють будь-кому уявити себе мешканцем найбільш мальовничих міст світу. А для нас, команди документального проекту, Поділ став Парижем ХХ століття. Ми ретельно вивчили будівлю ресторану, біля якої було вбито Симона Петлюру, та відшукали в Києві місце, що дало змогу передати дух Франції та  хронологію події.  Знімали з 6-ї ранку, спостерігаючи, як прокидається столиця", ‒ розповіла режисер-постановник Дарія Саричева.

 
Сцена загибелі Головного Отамана на Рю Расін у Парижі
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

Як повідомляють автори, особливістю нового проекту є максимальна наочність. Глядачам покажуть таємні архіви, історичні артефакти, документи, про які роками воліли мовчати, та інші "речові докази" життя, діянь та причин смерті відомих українців.

"Найголовніша цінність наших розслідувань у тому, що всі висновки будуть зроблені на основі реальних речей та артефактів, а не міфів. Для цього групі проекту довелося виконати колосальну роботу й організувати доступ до унікальних місць, які зберігають частинки нашої історії.  У справі Симона Петлюри ми працювали в архіві префектури паризької поліції, де зберігаються протоколи слідчих, що розслідували злочин. Ці документи не були відомі загалу, але вони містять просто сенсаційну інформацію про вбивство Петлюри. В національному архіві Франції ми розшукали унікальні відомості про Анну Київську, в сховищах Туреччини - особистий одяг Роксолани. Глядачі вперше зможуть зрозуміти, який вигляд вона мала насправді. Цей проект змінить уяву про героїв нашої історії", ‒ розповів Акім Галімов.

 
З револьвером персонаж Соломона Шварцбарта, який застрелив Симона Петлюру
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Таємниці великих українців" ‒ це 8-серійний документально-історичний детектив про героїв України різних епох, зокрема Роксолану, Анну Київську, Симона Петлюру, Івана Мазепу.

Просвітницький документально-історичний серіал увійшов до числа переможців конкурсу Міністерства культури з надання державної фінансової підтримки на виробництво і розповсюдження фільмів патріотичного спрямування, за результатом якого на 90% профінансований Мінкультом.

Виробництвом продукту займається команда "1+1 Продакшн". 

 

 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.