У Києві відтворили сцену вбивства Симона Петлюри. ФОТО

Команда історичного детективу "Таємниці великих українців", який знімають на "1+1", відтворила сцену загибелі Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри у 1926 році в Парижі

Симон Петлюра стане одним із героїв історичного серіалу про відомих та величних постатей, які жили в різні епохи ‒ з ХІ по ХІХ століття та в різних країнах і чиє ю Батьківщиною була Україна, повідомили "Історичній правді" у прес-службі каналу "1+1".

Автором ідеї та продюсером документального проекту став Акім Галімов, відомий за циклом "Україна. Повернення своєї історії".

 
Акім Галімов
прес-служба "1+1"

Команда проекту організувала власне розслідування, аби дізнатись, чи виправдано протягом десятиліть Петлюру називали винуватцем кривавих єврейських погромів в Україні. У пошуках правди команда відвідає Париж, Краків, Київ, Одесу, Хмельницький, Кам’янець-Подільський та врешті розкриє подробиці спецоперації таємної організації, яка спланувала вбивство Симона Петлюри.

Працюючи над "справою" політичного діяча, команда історичного детективу "повернулась" у 25 травня 1926 року  ̶  день смерті Симона Петлюри. На основі результатів розслідування, дії вбивці, правоохоронців та момент загибелі Петлюри були відтворені посекундно та стануть частиною проекту. Роль Парижа під час відтворення моменту вбивства "виконав" столичний Поділ. 

 
Убивця Петлюри тримає його фото, щоб упізнати
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Архітектурне розмаїття й довершеність Києва дозволяють будь-кому уявити себе мешканцем найбільш мальовничих міст світу. А для нас, команди документального проекту, Поділ став Парижем ХХ століття. Ми ретельно вивчили будівлю ресторану, біля якої було вбито Симона Петлюру, та відшукали в Києві місце, що дало змогу передати дух Франції та  хронологію події.  Знімали з 6-ї ранку, спостерігаючи, як прокидається столиця", ‒ розповіла режисер-постановник Дарія Саричева.

 
Сцена загибелі Головного Отамана на Рю Расін у Парижі
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

Як повідомляють автори, особливістю нового проекту є максимальна наочність. Глядачам покажуть таємні архіви, історичні артефакти, документи, про які роками воліли мовчати, та інші "речові докази" життя, діянь та причин смерті відомих українців.

"Найголовніша цінність наших розслідувань у тому, що всі висновки будуть зроблені на основі реальних речей та артефактів, а не міфів. Для цього групі проекту довелося виконати колосальну роботу й організувати доступ до унікальних місць, які зберігають частинки нашої історії.  У справі Симона Петлюри ми працювали в архіві префектури паризької поліції, де зберігаються протоколи слідчих, що розслідували злочин. Ці документи не були відомі загалу, але вони містять просто сенсаційну інформацію про вбивство Петлюри. В національному архіві Франції ми розшукали унікальні відомості про Анну Київську, в сховищах Туреччини - особистий одяг Роксолани. Глядачі вперше зможуть зрозуміти, який вигляд вона мала насправді. Цей проект змінить уяву про героїв нашої історії", ‒ розповів Акім Галімов.

 
З револьвером персонаж Соломона Шварцбарта, який застрелив Симона Петлюру
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Таємниці великих українців" ‒ це 8-серійний документально-історичний детектив про героїв України різних епох, зокрема Роксолану, Анну Київську, Симона Петлюру, Івана Мазепу.

Просвітницький документально-історичний серіал увійшов до числа переможців конкурсу Міністерства культури з надання державної фінансової підтримки на виробництво і розповсюдження фільмів патріотичного спрямування, за результатом якого на 90% профінансований Мінкультом.

Виробництвом продукту займається команда "1+1 Продакшн". 

 

 

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.