У Нідерландах почали реставрувати "Нічну варту" Рембрандта з трансляцією онлайн

Сьогодні, 8 липня, в Державному музеї Нідерландів розпочалася реставрація картини Рембрандта "Нічна варта". Особливістю процедури стало те, що вона є наймасштабнішою публічною реставрацією витвору мистецтва.

Команда з 12 експертів (реставраторів, істориків та мистецтвознавців) працюватиме у спеціально сконструйованій скляній камері, яка розміщується в будівлі музею в Амстердамі, збудованого 1885 року, повідомляє The Guardian.

 
Гендиректор музею Тако Діббітс (ліворуч) і гендиректор корпорації з вироблення фарб AkzoNobel Тьєррі Ванланккер. Обидві установи співпрацюють у реставрації картини 
Robin Utrecht/EPA

Сам процес реставрації відбувається не тільки перед очима публіки, а й транслюється онлайн на сайті Державного музею.

"Що ми робитимемо протягом наступних 10 місяців, так це перемалюємо картину шар за шаром і пігмент за пігментом, а тоді на основі того ми складемо план консервації, відтак і почнеться консервація", – сказав генеральний директор Державного музею Тако Діббітс.

Останній раз картину реставрували в 1975 році після того, як голландський учитель пошкодив її ножем. Окрім реставрації, картину вивчатимуть протягом 10 місяців, щоб зрозуміти, як Рембрандту ван Рейну вдалося створити свій шедевр у 1642 році, чи справді він спершу зробив підготовчий ескіз на полотні і які зміни він вносив у картину в процесі писання.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.