Археологи виявили нові дані про костел у центрі Львова під час розкопу. ФОТО

У центрі Львова на площі Галицькій археологи знайшли підтвердження того, що там розташовувався великий костел Воздвиження Чесного Хреста XVI століття.

Археологи "Рятівної археологічної служби" досліджують місце демонтованого фонтану "Кульбаба". Науковцям вдалося зробити нові відкриття, передає Гал-інфо.

Наразі науковці виявили відразу кілька цікавих об’єктів. Зокрема, давні мури, що є фундаментом костелу Воздвиження Чесного Хреста, спорудженого у 1539 році. Знахідка свідчить про те, що це була не маленька капличка, а великий костел.

 

"Мури, які ми вважали за костел, виявились лише притвором до самої споруди. Сам костел виявився восьмигранної форми. На деяких гравюрах він так зображений, хоч на картах міста він позначений у дивній формі, схематично, або у вигляді квадрата. Насправді він є октогональної форми. На картах він показаний, як дерев’яний, але ми бачимо такі масивні фундаменти, які цілком могли б нести і муровану конструкцію. Треба придивитися ще до гравюр. Об’єкт дуже цікавий і має великі перспективи досліджень, бо тут вже виявлено багато поховань. Думаю, що вони нам щось розкажуть про функціонування цього костелу з 1530-х до 1800-х років", - сказав Юрій Лукомський, археолог, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини  "Львівської Політехніки".

 

Він також наголосив, що археологам відкрилося багато знахідок з культурних шарів, які є початковими на цій ділянці.

"Йдеться про другу половину ХІІІ-ХІV ст. Вже знайдено багато металу у вигляді цвяхів, пряжок, персня тощо", - розповів Юрій Лукомський.

У коментарі Гал-інфо молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України, археолог Остап Лазурко зазначив, що на об’єкті вже виявлено цінний рухомий матеріал.

"Ми знайшли монету ХІV ст., ймовірно, часів Людовіка Угорського, або Казимира ІІІ. Цікавий датуючий матеріал з дерев’яного прошарку. Ми виявили щитковий перстень, який ще потрібно відчистити, знайшли ключ від замка кінця ХІІІ-ХІV ст. Маємо кераміку, яку точно датуємо ХІІІ ст.", - розповів Остап Лазурко.

 
 

Він додав, що під час досліджень археологам вдалося натрапити на ще один цікавий об’єкт.

"Частково нам відкрилися два фрагменти дерев’яного мощення. Маємо одне мощення, яке лежить півметра вище від іншого. Можливо тут було розгалуження доріг у певний час. Таким чином ми вже маємо на цій ділянці кілька відкритих об’єктів. Маємо усі конструктивні елементи, які є на мапі і пов’язані з костелом. Також відкрили фундамент фігури, яка стояла при костелі, а також фрагмент огорожі, яка була навколо костелу. Трапляються людські останки, складені в правильному анатомічному порядку. В іншій частині розкопу відкривається історія, що передує будівництву самого храму – дерев’яне мощення, ймовірно, від дороги. Воно розміщено на глибині 3,5 метра", - сказав Остап Лазурко.

 

Археологи припускають, що це може бути частина давньої дороги, що вела у місто, до Галицької брами.

Наразі відомо, що дослідження триватимуть до 15 липня, однак археологам потрібно більше часу, аби дослідити віднайдені об'єкти.

Нагадаємо, що костел Воздвиження Чесного Хреста був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII століття разом із міськими укріпленнями. Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.