Археологи виявили нові дані про костел у центрі Львова під час розкопу. ФОТО

У центрі Львова на площі Галицькій археологи знайшли підтвердження того, що там розташовувався великий костел Воздвиження Чесного Хреста XVI століття.

Археологи "Рятівної археологічної служби" досліджують місце демонтованого фонтану "Кульбаба". Науковцям вдалося зробити нові відкриття, передає Гал-інфо.

Наразі науковці виявили відразу кілька цікавих об’єктів. Зокрема, давні мури, що є фундаментом костелу Воздвиження Чесного Хреста, спорудженого у 1539 році. Знахідка свідчить про те, що це була не маленька капличка, а великий костел.

 

"Мури, які ми вважали за костел, виявились лише притвором до самої споруди. Сам костел виявився восьмигранної форми. На деяких гравюрах він так зображений, хоч на картах міста він позначений у дивній формі, схематично, або у вигляді квадрата. Насправді він є октогональної форми. На картах він показаний, як дерев’яний, але ми бачимо такі масивні фундаменти, які цілком могли б нести і муровану конструкцію. Треба придивитися ще до гравюр. Об’єкт дуже цікавий і має великі перспективи досліджень, бо тут вже виявлено багато поховань. Думаю, що вони нам щось розкажуть про функціонування цього костелу з 1530-х до 1800-х років", - сказав Юрій Лукомський, археолог, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини  "Львівської Політехніки".

 

Він також наголосив, що археологам відкрилося багато знахідок з культурних шарів, які є початковими на цій ділянці.

"Йдеться про другу половину ХІІІ-ХІV ст. Вже знайдено багато металу у вигляді цвяхів, пряжок, персня тощо", - розповів Юрій Лукомський.

У коментарі Гал-інфо молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України, археолог Остап Лазурко зазначив, що на об’єкті вже виявлено цінний рухомий матеріал.

"Ми знайшли монету ХІV ст., ймовірно, часів Людовіка Угорського, або Казимира ІІІ. Цікавий датуючий матеріал з дерев’яного прошарку. Ми виявили щитковий перстень, який ще потрібно відчистити, знайшли ключ від замка кінця ХІІІ-ХІV ст. Маємо кераміку, яку точно датуємо ХІІІ ст.", - розповів Остап Лазурко.

 
 

Він додав, що під час досліджень археологам вдалося натрапити на ще один цікавий об’єкт.

"Частково нам відкрилися два фрагменти дерев’яного мощення. Маємо одне мощення, яке лежить півметра вище від іншого. Можливо тут було розгалуження доріг у певний час. Таким чином ми вже маємо на цій ділянці кілька відкритих об’єктів. Маємо усі конструктивні елементи, які є на мапі і пов’язані з костелом. Також відкрили фундамент фігури, яка стояла при костелі, а також фрагмент огорожі, яка була навколо костелу. Трапляються людські останки, складені в правильному анатомічному порядку. В іншій частині розкопу відкривається історія, що передує будівництву самого храму – дерев’яне мощення, ймовірно, від дороги. Воно розміщено на глибині 3,5 метра", - сказав Остап Лазурко.

 

Археологи припускають, що це може бути частина давньої дороги, що вела у місто, до Галицької брами.

Наразі відомо, що дослідження триватимуть до 15 липня, однак археологам потрібно більше часу, аби дослідити віднайдені об'єкти.

Нагадаємо, що костел Воздвиження Чесного Хреста був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII століття разом із міськими укріпленнями. Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.