1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого УІНП відзначив відеороликом. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн-студією "Bober" до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого презентує яскравий відеоролик.

Як нагадує прес-служба Інституту, Ярослав Мудрий зійшов на київський престол 1019 року. Він правив 35 років і ці роки були "золотими" і для Києва, і для всієї Русі. Епоха Ярослава Мудрого означилася зміцненням авторитету Русі як сильної християнської держави, розширенням дипломатичних зв'язків з провідними державами Європи, розквітом будівництва, освіти та літописання.
За Ярослава Мудрого було укладено перший писаний звід законів – "Руську правду". 

"Україна повинна гордитися своєю більш ніж тисячолітньою державницькою традицією. Ця традиція, на жаль, переривалась періодами бездержавності, але не припинялась ніколи. Витоки нашої державності – в історії Русі. І постаті київських князів Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, княгині Ольги, котрі сформували державу на наших землях, забезпечували її становлення і розквіт, є невід'ємною частиною нашої історії. Тож для того, щоби нагадати про славні сторінки історії Русі, Український інститут національної пам'яті і створив цей ролик, присвячений 1000-літтю княжіння одного із найславетніших київських князів – Ярослава Володимировича, названого пізніше істориками Мудрим", – зазначає заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

У ролику використано відео реконструкторських боїв Х-ХІ століття, надане адміністрацією відомого Парку "Київська Русь" та кадри із фільму кіностудії Довженка "Ярослав Мудрий".

 "Феномен Ярослава Мудрого в тому, що він у часи, коли мірилом слави князів і королів були військові перемоги, почав дбати і про освіту та культуру. Купці спеціально їхали до Києва, щоб побачити Золоті ворота та Софію Київську, бо слава про них ширилася по світу. Ярослав Мудрий першим запровадив навчання грамоти у школах при монастирях. І сам він був людиною грамотною – про його бібліотеку досі ходять легенди. Він уже тоді розумів, що духовність возвеличує не менше, ніж військові звитяги, і саме тому його місце в історії важко переоцінити", – вважає режисер ролика Діана Горда.

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Русі відзначається цього року відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році" від 18.12.2018 р. № 2654-VIII. 

Вихід ролика було приурочено до чергової річниці хрещення Русі, що традиційно припадає на 28 липня, на день Рівноапостольного князя Володимира.

Ролик до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого став продовженням започаткованої Інститутом серії відеороликів до ювілеїв історичних осіб "Люди епохи". Раніше у цій серії вийшли ролики до 150-річчя з дня народження Людмили Старицької-Черняхівської, 90-річчя Євгена Сверстюка, 140-річчя Симона Петлюри та 380-річчя гетьмана Івана Мазепи.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.