У "Давньому Пліснецьку" розкопують слов'янське житло ІХ-Х століття. ФОТО

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ" дослідники проводять розкопки на дитинці давньоруського міста Пліснеськ та окрему ділянку в урочищі "Оленин Парк", де десятиліття назад археолог Михайло Филипчук відкрив рештки церкви ХІІ-ХІІІ ст.

Про цьогорічні археологічні дослідження в коментарі "Гал-інфо" розповів заступник директора "Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ", керівник археологічної експедиції Андрій Филипчук.

За словами археолога, розкопки на дитинці Пліснеська тішать щораз новими та цікавими результатами.

 

"Станом на сьогодні уже вивчено культурні напластування давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.) та зафіксовано низку тогочасних об'єктів житлового та господарського призначення, численні артефакти, які репрезентують різні сторони життя населення дитинця літописного міста", - повідомив Андрій Филипчук.

Днями археологи розпочали дослідження культурного шару слов'янського часу ст. Зокрема, нині тривають розкопки заглибленої житлової споруди цього періоду.

 

Як зазначила наукова співробітниця заповідника Оксана Якубовська, остання споруда є доволі цікавою.

"Попри те, що перед нами  здавалось би типове заглиблене житло слов'янського часу, зі звичною для Пліснеська каркасно-стовповою конструкцією стін та пічкою-кам'янкою, тут ми відшукали низку завершених виробів із кістки, численні напівфабрикати, відходи від косторізного виробництва. Для обробки кістки міг використовуватися звичайний ніж, який також був знайдений у цьому об'єкті  і, до речі, був взагалі універсальним знаряддям для того історичного періоду. Тобто є підстави вважати цей об'єкт косторізною майстернею", - сказала археолог.

 
 


Керівник розкопу І Олександр Дідик додав:

"Варто наголосити, що минулого року, поблизу досліджуваної цьогоріч ділянки, ми уже натрапляли на схожі комплекси. Тоді вдалося розкрити частину житлової будівлі зламу кінця ІХ-Х ст., де траплялися численні напівфабрикати, відходи та вироби з кістки. Цьогорічний об'єкт попередньо датується початком - першою половиною Х ст".

 

Додамо, що роботи проводяться за сприяння ГО "Підгірці-Шолом" (голова - Ігор Кавич) та Віктора Коця. Допомогу експедиції також надають керівництво та члени Товариства християнського життя "Воїни Христа-Царя" (о. Орест Вільчинський, о. Віталій Барабаш), волонтерський корпус (М. Климович, І.Драпінський та ін.), а також за допомоги Української Галицької Асамблеї.

"Розкопки ще тривають. Попереду ще багато цікавих знахідок та відкритті, однак уже сьогодні виявлені об'єкти, а саме косторізна майстеня, стануть чудовим доповненням розпочатого на весні проекту "3D модель Давнього Пліснеська", який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. В середині жовтням, ми зможемо їх побачити і поринути в незабутню мандрівку давнім містом наших предків", - сказав директор заповідника Володимир Шелеп.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.