У "Давньому Пліснецьку" розкопують слов'янське житло ІХ-Х століття. ФОТО

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ" дослідники проводять розкопки на дитинці давньоруського міста Пліснеськ та окрему ділянку в урочищі "Оленин Парк", де десятиліття назад археолог Михайло Филипчук відкрив рештки церкви ХІІ-ХІІІ ст.

Про цьогорічні археологічні дослідження в коментарі "Гал-інфо" розповів заступник директора "Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ", керівник археологічної експедиції Андрій Филипчук.

За словами археолога, розкопки на дитинці Пліснеська тішать щораз новими та цікавими результатами.

 

"Станом на сьогодні уже вивчено культурні напластування давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.) та зафіксовано низку тогочасних об'єктів житлового та господарського призначення, численні артефакти, які репрезентують різні сторони життя населення дитинця літописного міста", - повідомив Андрій Филипчук.

Днями археологи розпочали дослідження культурного шару слов'янського часу ст. Зокрема, нині тривають розкопки заглибленої житлової споруди цього періоду.

 

Як зазначила наукова співробітниця заповідника Оксана Якубовська, остання споруда є доволі цікавою.

"Попри те, що перед нами  здавалось би типове заглиблене житло слов'янського часу, зі звичною для Пліснеська каркасно-стовповою конструкцією стін та пічкою-кам'янкою, тут ми відшукали низку завершених виробів із кістки, численні напівфабрикати, відходи від косторізного виробництва. Для обробки кістки міг використовуватися звичайний ніж, який також був знайдений у цьому об'єкті  і, до речі, був взагалі універсальним знаряддям для того історичного періоду. Тобто є підстави вважати цей об'єкт косторізною майстернею", - сказала археолог.

 
 


Керівник розкопу І Олександр Дідик додав:

"Варто наголосити, що минулого року, поблизу досліджуваної цьогоріч ділянки, ми уже натрапляли на схожі комплекси. Тоді вдалося розкрити частину житлової будівлі зламу кінця ІХ-Х ст., де траплялися численні напівфабрикати, відходи та вироби з кістки. Цьогорічний об'єкт попередньо датується початком - першою половиною Х ст".

 

Додамо, що роботи проводяться за сприяння ГО "Підгірці-Шолом" (голова - Ігор Кавич) та Віктора Коця. Допомогу експедиції також надають керівництво та члени Товариства християнського життя "Воїни Христа-Царя" (о. Орест Вільчинський, о. Віталій Барабаш), волонтерський корпус (М. Климович, І.Драпінський та ін.), а також за допомоги Української Галицької Асамблеї.

"Розкопки ще тривають. Попереду ще багато цікавих знахідок та відкритті, однак уже сьогодні виявлені об'єкти, а саме косторізна майстеня, стануть чудовим доповненням розпочатого на весні проекту "3D модель Давнього Пліснеська", який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. В середині жовтням, ми зможемо їх побачити і поринути в незабутню мандрівку давнім містом наших предків", - сказав директор заповідника Володимир Шелеп.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.