Мер Львова зупинив рішення про знесення будинку Терлецьких

Міський голова Львова Андрій Садовий зупинив рішення виконкому Львівської міськради про будівництво офісного центру на місці історичного будинку Терлецьких.

Про це Садовий написав 30 липня у "Фейсбуці". Мер також анонсував виїзне засідання виконкому прямо біля будинку.
"Зупинив рішення виконкому щодо будівництва офісного центру на місці вілли Терлецького на Сахарова, 52. В п'ятницю після обіду проведемо виїзне засідання виконкому там на місці з залученням додаткових експертів та всіх небайдужих", - написав Садовий.
Дозвіл на будівництво в історичному ареалі Львова дав 26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради.  На сайті ЛМР тоді ж з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.
Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.