В останній столиці УНР намалювали найбільший в Україні мурал Петлюри. ФОТО

У Кам’янці-Подільському з’явився найбільший в Україні мурал із зображенням Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

 Арт-об'єкт прикрашає фасад одного з будинків у Старому місті на вулиці Зарванська, 5б, повідомляє місцевий портал "Є".

Як розповідає організатор проекту, меценат Олександр Бейлик, це не перший, але найбільший за площею стінопис, який віддає шану пам'яті видатному борцеві за незалежність України. Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюру зобразили з фотографії, зробленої під час його перебування в Кам'янці-Подільському.

 

"Сто років тому Кам'янцю-Подільському випало стати останньою столицею УНР. І саме в той час, у 1919-1920 роках, Симон Петлюра і його уряд перебували в нашому місті. Власне, ідея створити такий стінопис з'явилася після того, як я побував на могилі Петлюри на кладовищі Монпарнас у Парижі наприкінці минулого року. Цей проєкт підтримали в міському осередку організації "Просвіта". Тож, сподіваємося, мурал стане не лише мистецьким об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна", - розповідає Олександр Бейлик.

 

Куратор проекту зазначає, що мурал є подарунком для Кам'янця-Подільського та його мешканців.

 

Автором масштабного стінопису, площа якого 200 квадратних метрів, став тернополянин - художник Тарас Довгалюк, який нині мешкає у Львові. Підготовка до роботи тривала 9 місяців, а на її виконання пішло чотири дні, 30 аерозольних балончиків і 30 літрів фарби. Обійшовся мурал у 50 тисяч гривень.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.