Нагороду за порятунок Гітлера продали за 36500 фунтів стерлінгів

"Орден крові", який одержав охоронець Гітлера за його порятунок, продали на аукціоні за 36500 фунтів стерлінгів.

Член СС Ульріх Граф одержав орден за те, що "закрив собою Гітлера" під час невдалого "Пивного путчу" в 1923 році, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Орден являє собою нагороду зі срібла, на одному боці якого зображено нацистського орла. Його продали на аукціоні у графстві Дербіширі, п'ятницю, 26 липня.

 
Ульріх Граф і його "Орден крові"
hansens

Граф був одним із перших членів нацистської партії та бійцем загону особистої охорони її фюрера Адольфа Гітлера. Під час спроби нацистів захопити владу 9 листопада 1923 року в сутичках із поліцією загинуло 16 партійців і 4 офіцери.

Орден продала родина Графа у 1950-х, щоб позбавитися всіх речей, пов'язаних із нацистським минулим.

"Нацисти йшли до пам'ятника на честь Баварської армії, коли їм перегородив шлях кордон поліції. Поліцисти відкрили вогонь, і Граф отримав кулю в плече, після чого кинувся закривали собою Гітлера та отримав ще п'ять. Граф був кремезним борцем, а Гітлер мав худорляву статуру. Чи залишився б він у живих після п'яти куль? Хтозна", - говорить Едріан Стівенсон, війсьовий експерт Hansons Auctioneers'.

За його словами, на аукціон орден виставив один британський лікар, який мав велику колекцію медалей Третього Райху.

ДОВІДКА:

Ульріх Граф (1878 - 1950) вступив в НСДАП в 1921 році (до того був членом її попередниці - Німецької робітничої партії). У партії був членом підрозділів, які охороняли партійні збори та билися з комуністами. З 1923 року входив до складу ударної групи "Адольф Гітлер", чиїм завданням була охорона лідера партії. На базі ударної групи згодом утворилися загони СС.

Під час "Пивного путчу" Графа одержав тяжкі поранення, проте, одужавши, повторно вступив у партію та в СС.У 1936 році став депутатом Рахстагу, з 1944 року- в особистому штабі райхсфюрера СС Гіммлера. Мав звання бригадефюрера СС. У 1948 році під час денацифікації Графа засудили до 5 років каторжних робіт. Помер у Мюнхені.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.