Історичний будинок у Львові хочуть замінити офісним центром. Львів'яни проти

26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради увалив дозволити знести "будинок Терлецьких" в історичному центрі міста. На його місці планують зведення офісного центру.

Історичний будинок розташований на вул. Сахарова, 52, повідомляє Львівський портал.

Рішення ухвалили на підставі висновку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського про те, що будівля не є історичною і в 1990-х її вже частково перебудовували.

Шість із восьми членів виконавчого комітету проголосували за дозвіл на знесення будинку та нове будівництво на його місці.

Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Ігор Чорновол

Забудовником, який придбав ділянку, на якій стоїть будинок Терлецьких, є ТзОВ "Інсула Інвест".

Того ж дня, коли будинок ухвалили знести, на сайті ЛМР з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.

Як пише "Гал-Інфо", автор петиції львів'янка Лідія Конюх так аргументує своє прохання:

"Будинок Терлецького, побудований в 1907 році є окрасою вулиці Сахарова. Охайний, гарно збережений, тішить око львівян. Окрім того, перехрестя Сахарова - Горбачевського є вщент закорковане і не тільки в час пік. Тому нове будівництво ще більше ускладнить пересування по цих вулицях. 

А ще нова будова буде підключена до старих комунікацій що приведе ще до більшого затоплення вулиці під час опадів. Та і врешті, досить ущільнювати вже сформовані мікрорайони і руйнувати".

Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". Аптека стала своєрідним культурним осередком для зустрічей і співпраці української еліти в умовах польської експансії.

М.Терлецький був меценатом і робив чималі пожертви на громадські та наукові товариства. Безкоштовно відпускав ліки для хворих лікарні Андрея Шептицького.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.