Історичний будинок у Львові хочуть замінити офісним центром. Львів'яни проти

26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради увалив дозволити знести "будинок Терлецьких" в історичному центрі міста. На його місці планують зведення офісного центру.

Історичний будинок розташований на вул. Сахарова, 52, повідомляє Львівський портал.

Рішення ухвалили на підставі висновку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського про те, що будівля не є історичною і в 1990-х її вже частково перебудовували.

Шість із восьми членів виконавчого комітету проголосували за дозвіл на знесення будинку та нове будівництво на його місці.

Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Ігор Чорновол

Забудовником, який придбав ділянку, на якій стоїть будинок Терлецьких, є ТзОВ "Інсула Інвест".

Того ж дня, коли будинок ухвалили знести, на сайті ЛМР з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.

Як пише "Гал-Інфо", автор петиції львів'янка Лідія Конюх так аргументує своє прохання:

"Будинок Терлецького, побудований в 1907 році є окрасою вулиці Сахарова. Охайний, гарно збережений, тішить око львівян. Окрім того, перехрестя Сахарова - Горбачевського є вщент закорковане і не тільки в час пік. Тому нове будівництво ще більше ускладнить пересування по цих вулицях. 

А ще нова будова буде підключена до старих комунікацій що приведе ще до більшого затоплення вулиці під час опадів. Та і врешті, досить ущільнювати вже сформовані мікрорайони і руйнувати".

Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". Аптека стала своєрідним культурним осередком для зустрічей і співпраці української еліти в умовах польської експансії.

М.Терлецький був меценатом і робив чималі пожертви на громадські та наукові товариства. Безкоштовно відпускав ліки для хворих лікарні Андрея Шептицького.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.