Як у Нікітському ботсаду міняли Флору на Леніна. ФОТО, ВІДЕО

У Ялті в Нікітському ботанічному саду 26 липня демонтували пам'ятник богині Флори на центральній площі саду

На її місце встановили бюст Леніна, який стояв на постаменті до 2012 року, повідомляють "Крим.Реалії".

 

Робітники болгаркою пиляли постамент, щоб демонтувати скульптуру Флори

"Молотов стояв на цьому п'єдесталі з 1937 року. У 1957 році була дана команда "Молотова прибрати і викинути в море". На його місце поставили Леніна, але вчена рада не стала викидати Молотова в море, а винесла на берег і там таємно прикопала, де ми його пізніше і знайшли. Навіть зараз видно, що нам не вдалося його повністю відмити", – розповів заступник директора Нікітського ботанічного саду Андрій Паштетський.​

Леніна повантажили на металевий ківш і провезли алеями саду до місця встановлення на тракторі.

 

За словами директора Нікітського саду Юрія Плугатарядля статуї богині Флори вже підготовлено місце на клумбі, яка височіє над головними куртинами саду, де проходять паради хризантем і тюльпанів.

"Ми перебуваємо в правовому полі, і якщо суд вирішив, ми повернули Леніна на місце. А Флора стоятиме в не менш привабливому місці і милуватиметься хризантемами і тюльпанами. За всієї поваги до вождя пролетаріату, все-таки доречніше, щоб в саду була Флора", – зазначив Юрій Плугатар.

З 1957 до 2012 року на головній площі ботсаду стояв бюст Леніна, а скульптуру Флори подарували на 200-річний ювілей саду в 2012 році. Адміністрація вирішила встановити її на головній площі замість Леніна. При цьому вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'яток культурної спадщини бюст Леніна.

У Госкомнаслєдія Криму порахували, що переміщення бюста "вождя пролетаріату" з центрального місця в ботсаду до будівлі Наукового музею є порушенням законодавства. Кримський суд зобов'язав ботсад повернути бюст Леніна на головну площу.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.