На Мамай-горі археологи досліджують скіфські поховання. ФОТО

Поблизу Каховського водосховища на Мамай-горі триває археологічна експедиція. Археологи виявили два поховання скіфських воїнів.

Про це йдеться у повідомленні на сторінці Мамай-Гори у "Фейсбуці", передає "Гал-Інфо".

"Скіфи, як й інші кочовики, були народом войовничим. Про це свідчать не тільки письмові джерела, але й результати археологічних досліджень, зокрема й на Мамай-горі.

В четвер нам вдалося дослідити два стародавніх скіфських поховання, які виявили трохи раніше за допомоги бульдозера. Він працює в експедиції завдяки підтримці небайдужих доброчинців.

 
Fb Мамай-гора
 
FB МАМАЙ-ГОРА

На жаль, обидва поховання були пограбованими ще в давнину. Практика грабунку поховань своїми ж співплемінниками була досить поширеною серед скіфів, незважаючи на те, що за це було передбачено жорстоке покарання - на впійманого мародера очікував ковток розплавленого свинцю...

Але навіть пограбовані поховання можуть бути дуже цінними для археологів та історичної науки в цілому.

 
FB МАМАЙ-ГОРА
 
FB МАМАЙ-ГОРА

Наприклад - знайдений в одному похованні спис, який ймовірно належав воїну, та прикраси з наконечниками стріл і залишки жертовного коня у другому (амазонка?) дають корисну інформацію для дослідження культури й побуту цього давнього і загадкового племені. Більше деталей про ці комплекси ми зможемо сказати вже після лабораторних досліджень та висновків антрополога.

Ці знахідки додають нам наснаги і сил, щоб продовжувати дослідження і працювати навіть по 12 годин на добу під степовим сонцем, адже воно того варте!", - сказано у повідомленні.

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам'ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам 'ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.