В ужгородському замку знайшли поховання шляхтича XVII століття. ФОТО

Археологи знайшли поховання шляхтича XVII ст. під руїнами старої римо-католицької церкви святого Юрія в Ужгороді. Поряд лежали мечі, золоті печатки, кільця, одяг.

Розкопки ведуться на території Ужгородського замку на вул. Капітульній в центрі міста, повідомляє Портал археології Закарпаття.

"Ми разом зі студентами заглибилися на 2 метри, – каже археолог 36-річний Володимир Мойжес. – Знайшли поховання. Якщо їх дослідимо, доведемо багато чого нового в історії Закарпаття. Уже можна стверджувати, що римо-католицьку церкву звели до замку, а не навпаки".

Знайдена шабля датується початком XVII ст.

"Шаблю клали в могилу знатної людини. Поряд лежала така ж, тільки зламана. Клали, коли зі смертю чоловіка переривався шляхетський рід", – пояснює науковець.

Знахідки відновлять і передадуть археологічному музею.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.