Чоловік отримав умовний термін за вивішений прапор Третього Райху

2 роки позбавлення волі умовно отримав мешканець Лисянського району Черкаської області за те, що вивісив на своєму будинку нацистський прапор.

Про це повідомляє "Судовий репортер" з посиланням на вирок від 19 липня.

Обвинувачений закріпив з зовнішньої сторони будинку на металевій трубі прапор Третього Райху – прямокутне червоне полотнище з чорною свастикою в білому колі по центру прапора.

Нацистський стяг висів протягом п'яти годин, поки його не побачили й не зняли працівники поліції.

Чоловіка звинуватили за ч. 1 ст. 436-1 КК України - публічноме використання символіки нацистського тоталітарного режиму. У суді вину він повністю визнав. Суд врахував його щире каяття і активне сприяння слідству.

Лисянський районний суд призначив покарання у два роки позбавлення волі, звільнивши засудженого від відбуття строку з іспитовим терміном на один рік. Прапор за вироком суду мають знищити.

Нагадаємо, Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила урядовий законопроект "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

У липні 2019 року Конституційний суд визнав цей закон конституційним. 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.