170 замучених. На Житомирщині знайшли братську могилу жертв комуністів. ФОТО

У Житомирській області виявили масове поховання жертв більшовицького терору, жорстоко замордованих під час "воєнного комунізму". З-поміж 170 нещасних ідентифікували рештки імовірно 120 дітей.

Братську могилу виявили пошуковці об'єднання "Пошук" біля с. Шумськ, повідомляє "Лівий берег".

 

Значна частина останків мають великі пошкодження й належать жінкам і дітям. З-поміж близько 170 скелетованих останків, 120, імовірно, - це діти, а решта - жінки та літні чоловіки. За словами досілдників, це ще не кінцева цифра.  Більшість похованих були замучені приблизно в 1919-1921 роках, в період війни радянської Росії з Українською Народною Республікою та становлення комуністичного режиму в Україні.

 

На страшну знахідку натрапили шукачі монет, які й повідомили голову об'єднання "Пошук" Олександра Ловінюка.

"Те, що побачили, коли почали копати, це був жах просто. Вони заколоті багнетами, простромлені шаблями, зарубані сокирами. Там такі пошкодження - кістки перерубана навпіл, на голові від шабель удари, де за раз не вбили - добивали, скроні пробиті. Дуже багато дітей. Зі 170 осіб - близько 120, напевно, дітей. Діти різного віку, починаючи від немовлят і закінчуючи такими 13-15 років", - розповів Ловінюк.

 

Дослідники висунули версію, що вбиті цивільні були жертвами комуністичного терору. На користь цього свідчать знайдені в архівах документи і доповідні записки місцеві чекістів до Києва про сваволю продовольчого загону на території села Великий Шумськ. Документи датовані груднем 1919 - січнем 1920 року.

 

"Більшовики відбирали все, що вони [цивільні - ІП] заробили, тому, природно, люди бралися за зброю, жінки цього робити не могли, жінки залишалися вдома, чоловіки йшли воювати. Але прийшли комуністи і взяли їх у заручники. Всі, хто не здав зброї або не здав продовольства, вони всі були отут", - зазначив голова історико-патріотичного об'єднання "Пошук".

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.