На дні Балтики виявили вітрильник, що затонув у часи Колубма. ФОТО

На дні Балтійського моря міжнародна командна морських археологів знайшли майже неушкоджений вітрильник XV-XVI століть.

Про це в понеділок, 22 липня, повідомили учасники експедиції, передає The New York Times.

Уперше існування якогось об'єкту під водами Балтики помітила Шведська морська адміністрація, коли у 2009 році дослідження сонаром зафіксувало аномальний сигнал на морському дні.

На початку цього року комерційна дослідницька команда, яка за допомогою робота з камерою обстежувала маршрут прокладання газогону, наштовхнулася на загадкові уламки корпусу корабля.

 
Науковці наклали десятки знімків один на інший, щоб досягти ефекту тривимірності
Deep Sea Productions/MMT

Тож коли в березні міжнародна команда дослідників занурила у морські води двох роботів, вони з'ясували, що то – вітрильник часів доби Відродження.

"Це дивовижно, – сказав керівник експедиції Родріго Рачечо-Руйз, морський археолог Університету Саутгемптона, Велика Британія, – ми досі трохи на сьомому небі".

Як повідомив д-р Пачечо-Руйз корабель має довжину від 52 до 60 футів. Для порівняння – фламанський корабель експедиції Христофора Колумба був завдовжки 60 футів.

 
Deep Sea Productions/MMT

Дослідники з'ясували, що загиблий корабель, особливо його корпус від кіля до палуби, зберігся добре, як і щогли та частина оснащення.

Це рідкісний випадок. Після століть зношування та поколінь водних "колонізаторів" щогли та обшивка, зазвичай, розпадаються на купи уламків, які вкривають замулене дно. Імовірно, брак кисню на крижаних глибинах відлякував морських істот, які зазвичай люблять селитися на загиблих дерев'яних кораблях. 

Датувати корабель змогли за якорем – кінець XV або початок XVI століття.

 
Уламки корабля знайшов один із ось таких підводних дронів
Deep Sea Productions/MMT

Походження та назву балтійської знахідки ще не ідентифікували. Наразі морські археологи називають її "невідомим кораблем" (шведською Okänt Skepp).

Пачечо-Руйз та його колеги тримають місце знахідки в секреті, щоб не принадити шукачів скарбів та мародерів.

 
Робоче місце оператора, який керував роботами, які обстежували затонулий вітрильник
Deep Sea Productions/MMT

Експедицію організували спільно Центр морського археології Університету Саутгемптона, Дослідницький інститут морської археології Університету Сьодертьорну (Швеція); "Діп сі продакшенс" (Швеція) та шведська фірма ММТ, яка проводить дослідження морського дна для енергетичних компаній.

У березневій експедиції також брали участь аспіранти Університету Саутгемптона та Королівського технологічного інституту (KTH) у Стокгольмі, які займаються розробкою штучного інтелекту для покращення рухливості роботів на глибинах, яких не досягає сонячне світло.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.