Спецпроект

Українські науковці отримають доступ до 4000 свідчень про Голокост з бібліотеки Єлю

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies. BYHMC став партнерською організацією архіву і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Про це повідомила "Історчиній правді" прес-служба BYHMC.

У Fortunoff Video Archive зібрано понад 4000 інтерв'ю зі свідками Голокосту. Кілька сотень із них стосуються України, зокрема, масових розстрілів у Бабиному Яру. Багатьох свідків подій Голокосту в Україні, чиї інтерв'ю зберігаються в цьому архіві, вже немає серед живих, тому зібрані спогади мають неоціненне значення для дослідників.

 

 Fortunoff Video Archive надає доступ до своєї колекції лише через партнерські установи по всьому світу. З липня 2019 року такою другою в Україні установою став Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Відтепер українські дослідники зможуть переглядати відеосвідчення з приміщення центру в Києві.

"Співпраця з Fortunoff Video Archive є частиною проекту усної історії, який втілює BYHMC, ― розповідає Яна Барінова, виконавчий директор та директор зі стратегії центру. ­― Ми прагнемо створити найбільш повне онлайн-зібрання усних свідчень про Голокост в Україні. Надання українським науковцям доступу до записаних свідчень, що зберігаються в колекціях закордонних архівів, один з етапів цієї роботи".

Щоб отримати доступ до колекції Fortunoff Video Archive, треба пройти таку процедуру:

Крок 1. Знайдіть свідчення в каталозі (з метою гарантування приватності прізвища респондентів скорочені до перших літер);

Крок 2. Натисніть кнопку запиту свідчення або відеозапису;

Крок 3. Зареєструйтся або залогінтеся;

Крок 4. Отримайте підтвердження запиту.

Докладніші інструкції англійською мовою ― за посиланням. Щодо роботи в приміщенні центру можна звертатися за електронною адресою: oralhistory@babynyar.org.

Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies вже 40 років записує, збирає і зберігає свідчення про Голокост. З 1981 року колекція архіву зберігається в бібліотеці Єльського університету. Зараз вона налічує 12 000 годин записів різними мовами та охоплює свідчення тих, хто вижив ― євреїв, ромів, синті, свідків Єгови, політичних в'язнів, тих, хто чинив опір режиму, рятівників та військових зі збройних сил союзників.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) — некомерційна освітня організація, мета якої гідно вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру, збудувавши інноваційний меморіальний центр у Києві, та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.