Франція знайшла свою субмарину через півстоліття після її зникнення

Пошукова експедиція знайшла французький підводний човен "Мінерва", зниклий понад 50 років тому.

Про це повідомила у "Твіттері" міністр оборони Франції Флоранс Парлі, передає Бі-Бі-Сі Україна

"Ми щойно знайшли "Мінерву",зазначила пані Парлі у "Твіттері". - Це успіх, полегшення і технічний подвиг. Думаю про родини, які так довго чекали на цей момент".

 
Екіпаж підводного човна, фото 1965 року
AFP

Субмарина "Мінерва" зникла поблизу порту Тулон (південне узбережжя Франції) в січні 1968 року. Екіпаж підводного човна складався з 52 моряків.

Усі попередні спроби знайти човен закінчувалися нічим. Нову пошукову операцію організували на прохання родин моряків.

Пошукова команда наново проаналізувала відомості про аварію, зокрема дані про течії, щоб за допомогою нових технологій знайти місце, де міг затонути човен.

Безпосередньо підводний човен виявив кобарель приватної американської компанії Ocean Infinity за 45 км від Тулона на глибині 2370 м.

Точної причини аварії "Мінерви" ніколи не повідомлялося.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.