Війна ідолів. У Нікітському ботанічному саду місце римської богині займе Ленін

Бронзову статую богині Флори в Нікітському ботанічному саду в Криму збираються демонтувати. На її місце встановлять мармуровий бюст Володимира Леніна.

Зробити таку перестановку ухвалив окупаційний суд Криму, повідомляють "Крим. Реали".

Скільптуру Флори ботанічний сад отримав у подарунок на свій 200-річний ювілей у 2012 році.

"Тоді її встановили на честь двохсотріччя саду, приїжджали всі керівники України і Автономної Республіки Крим, усі були задоволені. Але вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'ятників культурної спадщини бюст Леніна. А з приходом Росії у 2014 році всі дані реєстру передали в тому ж вигляді, і вийшло, що сад самовільно демонтував пам'ятник культурної спадщини. Хоча ми його нікуди не викинули, він стоїть за 200 метрів від скульптури Флори коло будівлі музею саду, поруч із погруддям Молотову, якй з 1937 року займав місце, куди в в 1957 році встановили Леніна", — розповів Андрій Паштетський, заступник директора Нікітського ботанічного саду.

 
Пам'ятник Флорі - давньоримській богині квітів і весни

Керівництво ботанічного саду змушене виконати судове рішення

"Апеляційний суд залишив у силі перше рішення суду, тому ми не можемо не виконувати його вимоги. Зрузуміло, що нам доведеться понести певні витрати — пам'ятник Флорі бронзовий, а бюст Леніна — мармуровий. Важать вони чимало, плюс, до постамента немає під'їзду для будівельної техніки. У скільки нам обійдеться відновлення "історичної справделивості" я поки навіть не можу сказати. Але Флору ми обов'язково встановимо в якому-небудь мальовничому місці саду", — пояснив Паштетський.

Одним із ініціаторів повернення бюста Леніна на місце богині був голова ялтинського віділення Комуністичної партії Російської Федерації, депутат Ялтинської міськради Іван Павличенко.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.