АНОНС: Лекція-екскурсія "Київ — сакральний центр на перетині шляхів"

27 липня Всеукраїнська кампанія "Пам'ять Нації" запрошує на лекцію-екскурсію "Київ — сакральний центр на перетині шляхів", що розпочнеться біля пам’ятника Ярославу Мудрому. З собою мати зручне взуття, воду та гарний настрій!

У дні урочистостей, присвячених хрещенню Русі, "Пам'ять Нації" запрошує всіх на лекцію-прогулянку середньовічними місцями Києва. Під час неї говоритимуть про те, чим відрізняється сакральний простір та священна історія від повсякденності, а також про те, як християнізувався сакральний простір Києва. 

Хто є небесним покровителем міста? Чим відрізняється святість ченців від святості князів? На Хрещення Русі можна буде поглянути не лише як на політичний процес, а як зміну всього ландшафту, прокреслення нових шляхів у горизонтальному та вертикальному вимірах.

Лектор: Руслан Халіков, кандидат філософських наук, релігієзнавець, представник кампанії "Пам'ять Нації".

 

27 липня, субота, 18.00

Місце зустрічі: Київ, станція метро "Золоті Ворота", пам'ятник Ярославу Мудрому.

Організатор: Всеукраїнська кампанія "Пам'ять Нації"

Кількість місць обмежена.

Реєстрація за посиланням: https://cutt.ly/QiOseP

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.