Археологічна сенсація Греції: найстарший писемний уривок "Одіссеї"?

У Греції під час археологічного розкопу на початку липня знайшли глиняну табличку з текстом "Одіссеї" Гомера. Вона може виявитися найстаршою писемною пам’яткою цього твору.

Про це заявив міністр культури Греції, передає Бі-Бі-Сі.

Табличку, яку датують римською добою, знайшли поруч із руїнами Храму Зевса в античному м. Олімпія. Вона містить 13 віршів поеми, у яких ідеться про пригоди головного героя Одіссея після загибелі Трої.

Перш, ніж поему, написану в VIII столітті до н. е., почали фіксувати на таких табличках, її поширювали усно.

 

Дату таблички ще треба уточнити, проте, як заявило грецьке міністерство, те, що її знайшли вже є "видатним археологічним, епіграфічним, літературним і історичним явищем".

Розкопки тривали три роки, перш, ніж археологи знайшли табличку.

Еіпчна поема "Одіссея" давньограцького поета Гомера розповідає історію царя Ітаки Одіссея, який провів 10 років у мандрах, щоб дістатися додому після участі в розгромі царства Трої.

У таблиці, яку знашли грецькі та німецькі науковці, міститься 13 віршів з 14-ї рапсодії "Одіссеї", у яких Одіссей звертається до свого друга Евмея.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.