В ізраїльській пустелі знайшли одну з найстаріших мечетей світу. ФОТО

Археологи знайшли одну з найдавніших у світі мечетей. Її побудували близько 1200 років тому в пустелі Негев в Ізраїлі.

Руїни храму, датовані сьомим або восьмим століттями, знайшли археологи в бедуїнському поселенні Рахат, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Управління з питань старожитностей Ізраїлю (IAA) повідомляє, що мечеть виявили під час будівельних робіт у цьому районі.

Це перша відома мечеть з тих часів у цьому районі, що конкурує за віком з тими, яких знаходили в Мецці та Єрусалимі, повідомляє IAA.

Керівники розкопок Джон Селігман і Шахар Зур розповіли, що така мечеть буде "рідкісним відкриттям у будь-якій точці світу".

Прямокутної форми споруда була відкритого типу й мала міхраб — молитовну нішу, яка вказує напрямок на південь до Мекки, найсвятішого міста ісламу.

 
Фундамент мечеті знайденої в пустелі Негев
Управління з питань старожитностей Ізраїлю

"Ці елементи свідчать про те, для чого цю споруду використовували багато років тому", - сказав Селігман.

Це одна з перших мечетей, побудованих після приходу ісламу на територію Ізраїлю, коли араби завоювали цю візантійську провінцію в 636 році, відзначає експерт з ранньої ісламської історії Гедеон Авні.

"Відкриття поселення і мечеті в його околицях є вагомим внеском у вивчення історії країни в той бурхливий період", - сказав він.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.