In memoriam. Помер один із авторів Конституції України професор Мусіяка

Сьогодні вранці помер народних депутат кількох скликань та один із авторів Конституції України Віктор Мусіяка.

На його сторінці у "Фейсбуці" з'явився допис: "Сьогодні о 7 ранку від нас пішов Віктор Лаврентійович Мусіяка", передає українська служба Бі-Бі-Сі.

За даним видання "Лівий берег", він помер від інфаркту. 

Віктор Мусіяка народився 28 червня 1946 року в Миколаївській області.

Спершу працював фрезерувальником на миколаївському суднобудівному заводі, потім служив в армії.

 
Віктор Мусіяка
радіо свобода

У 1973 році закінчив Харківський юридичний інститут (зараз - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого) й працював там до 1990-х років на різних посадах від аспіранта до професора, завідувача кафедри і проректора.

У 1994 був обраний депутатом Верховної Ради другого скликання. Входив до групи "Реформи".

Також був першим представником президента у парламенті, а потім - віце-спікером.

У цей період він разом з іншим депутатом Михайлом Сиротою (загинув у аварії в 2008 році) були долучені до процесу розробки Конституції України.

Віктор Мусіяка зізнавався, що процес написання проекту Конституції проходив у непростих дискусіях з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

"Відбувалося протистояння, оскільки ми, депутати й конституціоналісти, займали одну позицію, а Адміністрація президента — іншу, і вони не хотіли, щоб ми доопрацьовували проект Конституції, який, врешті-решт, й ухвалили. В АП на вересень 1996-го готували референдум, і вже було підписано відповідний указ про такий проект, який передбачав абсолютну президентську владу", - розповідав він у 2016 році в інтерв'ю газеті "День".

Через це Віктор Мусіяка пішов з посади представника президента у Верховній Раді.

 
радіо "нв"

"А вже 27 червня [1996 року] зранку ми розпочали засідання Верховної Ради, яке закінчилося зранку 28 червня ухваленням української Конституції. Фактично за добу ми відпрацювали пленарний тиждень", - пригадував він.

"Тоді ми були романтиками і вважали, що ухвалили Основний Закон, за яким віднині житимуть суспільство і влада. Вийшло ж 20 років боротьби", - додавав один з "батьків Конституції.

У 1998 році Мусіяка знову балотувався до Верховної Ради на чолі блоку "Вперед, Україно!", але до парламенту не потрапив.

Ще раз він став депутатом у 2002 році у складі блоку "Наша Україна". Згодом ще раз балотувався до парламенту разом з партією "Вперед, Україно!", але до Ради не потрапив.

Пізніше займався викладацькою та науковою діяльністю, був професором Національного університету "Києво-Могилянська академія" та науковий консультант Центру Разумкова з правових питань. Автор біля 120 наукових праць.

Також був членом Конкурсної комісії, яка висунула кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро.

"Кожна нова влада ігнорує Конституцію та підлаштовує її під себе, щоби показуватися світові цивілізованою. Адже світ дивиться, як виконується Основний закон", - розповідав Віктор Мусіяка в одному з останніх своїх інтерв'ю "Українському радіо" на День Конституції у 2019 році.

"І головне: в Конституції зараз мають бути механізми відповідальності за її порушення, передусім, очільниками влади. Бо, наприклад, прийшов новий президент і, щоб здаватися відкритим, одразу подав проект закону про імпічмент. Що з того, коли в Конституції закріплена інша, неможлива процедура. Треба було одразу вносити проект змін до Конституці", - оцінював він вже дії президента Зеленського.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.