Шевченко як самурай. В Україні знімають повнометражний вестерн

Тривають зйомки фільму "Тарас Шевченко: перший самурай", в якому поет рубає катаною, володіє навичками рукопашного бою та стрільби двома пістолетами.

За жанром це буде художній бойовик-вестерн, ідеться в репортажі видання TheБабель.

Для режисера Романа Перфільєва це другий фільм після його стрічки жахів "Лиса гора" і перший, який фінансує держава.

За сценарієм, дія відбувається у ХІХ столітті. Наркодилер-антигерой Яромир конфліктує з Тарасом Шевченком через його кохану Марію, і на цьому зав'язується сюжет.

 
Актор Роман Луцький в образі Шевченка
Ігор Єфімов / theБабель

Зйомки проходять у селах Пирогів та Підгірці під Києвом та в Чигирині на Черкащині.

Акторський склад цілеспрямовано підбирали так, щоб це були "нові обличчя" в кіно, надаючи перевагу акторам театру.

Головну роль – Тараса Шевченка – виконує Роман Луцький. Роль коханої Тараса Марії дісталася Катерині Слюсар (Дніпро). Головного "поганця" Яромира грає Андрій Малинович (Тернопіль).

 
Актори Роман Луцький і Сергій Стрельников в ролях Тараса Шевченка і його друга-японця Акайо
Ігор Єфімов / theБабель

"У школі в мене було тільки одне уявлення про Шевченка. Набурмосений, огрядний. Звісно, дітям зовсім не цікава така подача канонічного образу. Час це змінювати", — говорить Луцький.

На конкурсі фільмів патріотичної тематики Держкіно у 2018 році фільм посів перше місце і отримав 80% державного фінансування від Міністерства культури. Це 19,6 мільйона грн з 24,5 мільйонів.

За словами продюсера Юрія Мінзянова, більшість коштів поглинають костюми й організація каскадерських номерів.

Прем'єра планується на 5 березня 2020 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.