Суд відправив під нічний домашній арешт заступника голови Укрдержархіву Бондарчука

Також підозрюваний зобов'язаний носити електронний браслет і здати закордонний паспорт.

Про це повідомляє канал «112».

 

Солом'янський районний суд Києва обрав для заступника голови Державної архівної служби Ігоря Бондарчука, підозрюваного у вимаганні 10 тис. доларів хабара, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з носінням електронного браслета.

Зазначається, що прокуратура наполягала на цілодобовому домашному арешті з носінням браслета, однак браслет для Бондарчука поки не знайшли.

Також суд зобов'язав Бондарчука здати паспорт для виїзду за кордон.

Нагадуємо, що слідство у справі Бондарчука встановило, що чиновник в обмін на 10 тис. доларів неправомірної вигоди пообіцяв сприяти у працевлаштуванні особи до Фонду державного майна України.

Згодом сторони домовилися про зменшення вартості "послуги" до 9,8 тис. доларів. У НАБУ уточнили, що гроші передавалися двома частинами. Під час отримання другого – у розмірі 4,8 тис. доларів – чиновника викрили "на гарячому" і затримали.

Крім того, з березня 2018 року детективи НАБУ і прокурори САП здійснювали ще одне досудове розслідування, в межах якого в діях заступника голови Укрдержархіву встановили інше правопорушення, підслідне НАБУ: внесення до е-декларації за 2016 рік завідомо недостовірних відомостей.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.