У Москві горів архів мистецтва і літератури

У п’ятницю спалахнув четвертий поверх будівлі РГАЛІ у Москві. Площа пожежі сягала 150 квадратних метрів, проте вогонь загасили пожежники.

Ніхто з людей не постраждав – їх евакуювали до прибуття вогнеборців, повідомляє "Інтерфакс".

Вогонь лютував у будівлі, в якій зберігалися документи державних установ, розповів керівник Федеральної архівної агенції (Росархіву) Андрій Артізов. Особових фондів письменників та інших діячів культури не було.

 
Вогнем був охоплений четвертий поверх архіву, решта приміщень не постраждали
ТАСС

Шкоду будівлі та документам пожежники змогли мінімізувати.

Голова Росархіву підкреслив, що він не має даних про те, що конкретно згоріло. Проте він визнав, що під час гасіння були залиті документи і їх доведеться відновлювати. Щодо обсягів пошкодженого, Артізов назвав цифру "порядку двохсот одиниць зберігання".

Спеціалісти архіву разом з експертами вже взялися за ліквідацію наслідків пожежі.

ДОВІДКА:

Російський державний архів літератури і мистецтва (рос. РГАЛІ) в Москві – найбільше сховище Росії, в якому зосереджені найбагатші матеріали з історії російської літератури, музики, театру, кіно, образотворчого мистецтва й архітектури. Архів створили в 1941 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.