Археологічна експедиція на Мамай-горі таки почалася. Досліджують поховання XV століття

Археологічна експедиція на Мамай-горі поблизу Каховського водосховища розпочалася У цьому сезоні археологи досліджують три поховання доби пізнього середньовіччя (XV століття).

Про це йдеться у повідомленні на сторінці Мамай-Гора у "Фейсбуці", інформує "Гал-Інфо".

На підставі досліджень археологи припускають, що поховані були представники першої хвилі мангит (протоногайських племен), приведених темником Золотої Орди Едигеєм на ці землі з міжріччя Волги та Іртиша або Криму.

 
FB Мамай-Гора

"Про це свідчить час виникнення могильника, мусульманський обряд поховання та монголоїдні риси, виявлені антропологом.

Скоріш за все, Мамай-Гора у контексті історії Північного Причорномор’я XV ст. виступала як митниця, торжище, або ж перевалочний табір кримських торговців, що прямували у чужі землі.

Цікаво також те, що кістяк дорослої людини перерізав скіфську культову яму (IV ст. до н. е.), які є досить рідкісними та унікальними для нашої території. Схожі комплекси є лиш в незначній кількості на античних некрополях і на пам'ятнику Молога в Подністров'ї", - сказано в повідомленні.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

Також археологи вже натрапили на четверте поховання, скоріш за все середньовічного часу, та ще одну скіфську культову яму. Дослідження виявлених об'єктів тривають.

Як повідомлялося, Міністерство культури України зволікало з виданням дозволу на археологічні роботи на Мамай-Горі.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам ’ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.