Археологічна експедиція на Мамай-горі таки почалася. Досліджують поховання XV століття

Археологічна експедиція на Мамай-горі поблизу Каховського водосховища розпочалася У цьому сезоні археологи досліджують три поховання доби пізнього середньовіччя (XV століття).

Про це йдеться у повідомленні на сторінці Мамай-Гора у "Фейсбуці", інформує "Гал-Інфо".

На підставі досліджень археологи припускають, що поховані були представники першої хвилі мангит (протоногайських племен), приведених темником Золотої Орди Едигеєм на ці землі з міжріччя Волги та Іртиша або Криму.

 
FB Мамай-Гора

"Про це свідчить час виникнення могильника, мусульманський обряд поховання та монголоїдні риси, виявлені антропологом.

Скоріш за все, Мамай-Гора у контексті історії Північного Причорномор’я XV ст. виступала як митниця, торжище, або ж перевалочний табір кримських торговців, що прямували у чужі землі.

Цікаво також те, що кістяк дорослої людини перерізав скіфську культову яму (IV ст. до н. е.), які є досить рідкісними та унікальними для нашої території. Схожі комплекси є лиш в незначній кількості на античних некрополях і на пам'ятнику Молога в Подністров'ї", - сказано в повідомленні.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

Також археологи вже натрапили на четверте поховання, скоріш за все середньовічного часу, та ще одну скіфську культову яму. Дослідження виявлених об'єктів тривають.

Як повідомлялося, Міністерство культури України зволікало з виданням дозволу на археологічні роботи на Мамай-Горі.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам ’ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.