Спецпроект

Марш правих у пам'ять про Волинь у Вроцлаві заборонили через українофобію

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на Gazeta Wyborcza.

Націоналісти організували мітинг, приурочивши його до національного Дня пам'яті жертв Волинської трагедії 11 липня (офіційно - "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненому українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках").

У запрошенні на акцію відкрито писали, що вона матє на меті "вшанування чоловіків і жінок, молодих і старих поляків, яких не вбила і не вивезла до Сибіру радянська влада, а яких вбили українці під час кривавої неділі".

 
Ульраправі у Вроцлаві під час акції в пам'ять про польських жертв Волині
Krzysztof Ćwik

Марш проходив під схожими гаслами, а тому не минуло й години після початку, як адміністрація міста акцію перервала.

"О 19:45 збори Яцека Мендляра і Романа Зеліньского [організатори маршу — ІП] було розпущено представником міста. Розпуску передувало два попередження організаторам і учасникам. Причиною було розпалювання ненависті на ґрунті національності та релігії", — повідомив у "Фейсбуці" віце-голова Міської ради Вроцлава Бартоломей Чонжинський.

Яцек Мендляр назвав рішення міської влади "антипольським скандалом і шовінізмом по відношенню до поляків"

Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.