In memoriam. Помер суспільно-політичний референт підпілля ОУН на Волині Степан Семенюк

Сьогодні у віці 99 років помер Степан Семенюк, керівний член ОУН на Волині, політв’язень ГУЛАГу, учасник Норильського повстання в’язнів.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у себе на "Фейсбуці".

Степан Семенюк (справжнє прізвище – Драницький) народився 19 січня 1920 року в с. Гаразджа, нині Луцького району Волинської області. Член ОУН з 1938 року, у підпіллі користувався псевдонімами "Федько", "Матвій" та "Андрій".

Степан Семенюк, фото 1956 року
Степан Семенюк, фото 1956 року
"Літопис упа"

За "перших Совєтів" недовго працював вчителем історії. На нелегальному становищі з 30 серпня 1940 року: провідник Острожецького, Луцького районів, згодом – Луцької округи ОУН.

У травні 1943-го Драницький став суспільно-політичним референтом (керівником агітації та пропаганди) Волинського обласного проводу, відтак – військової округи УПА "Турів", яка діяла на цих теренах.

Після повернення радянської влади Драницький‑"Андрій" очолював суспільно-політичну референтуру північно-східної генеральної округи Народно-визвольної революційної організації (організація, яка виникла на основі підпілля ОУН на Волині, з метою розширення соціальної бази визвольного руху, проіснувала кілька місяців у другій половині 1944 року).

9 вересня 1944 року Степан Драницького взяла в полон оперативно-військова група Межиріцького райвідділу НКВД Рівненської області. Він мав документи на уродженця Польщі на прізвище Семенюк і зміг приховати своє справжнє становище в УПА. Під час слідства проходив як рядовий повстанець.

27 листопада 1944 року військовий трибунал військ НКВД Рівненської області засудив Семенюка до розстрілу. 79 днів провів у камері смертників у Рівному. Смертну кару йому замінили в лютому 1945-го 20 роками каторжних робіт.

З квітня 1945 року – в таборах ГУЛАГу: Тайшет, Маріїнськ, Норильськ, Мордовія, Воркута, в’язниці Владимира та Іркутська. У Горлагу (м. Норильськ, Красноярський край) Семенюк був одним із керівників Норильського повстання (травень – серпень 1953 року).

 
Степан Семенюк (сидить праворуч) на засланні 

1955 року Семенюка екстрадували до Польщі як громадянина цієї держави ще з довоєнних часів. З польського трудового табору м. Вроцлавка він зміг вийти на волю в вересні того ж року. Працював на будівництві, оселився в м. Зелена Гура Любуського воєводства на заході Польщі.

Після здобуття незалежності Україною Степан Семенюк часто відвідував Батьківщину, виступав перед громадськістю.

Автор спогадів "Зошит каторжника", "…І гинули першими" (Луцьк, 2010). Лауреат премії ім. Василя Стуса (за книгу спогадів).

 
На відкритті виставки "УПА. Історія нескорених" в приміщенні Служби безпеки України, 2009 рік

Велика родина Степана Драницького взяла участь у національно-визвольній боротьбі. Брат Андрій (1914–1948) загинув як Торчинський районний провідник (псевдо "Мім" та ін). Брат Іван (1922–1945) був провідником Колківського району (псевдо "Грім", "Панас"). Брат Остап загинув на фронті в лавах Червоної армії, виганяючи нацистів з Латвії.

Батьків комуністичний режим дерпортував до Тюменської області ще в травні 1941-го. Єдиним з-поміж цілої родини, хто дожив до незалежності України був Степан.

Читайте також:

Націоналіст Семенюк: 79 днів у камері смертників

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.