Президент призначив стипендію ім. Левка Лук'яненка політв'язням Кремля

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук’яненка низці політичних в’язнів, серед яких Павло Гриб, Микола Карпюк та Станіслав Клих.

“Призначити державні стипендії імені Левка Лук’яненка: на період незаконного затримання, утримання та протягом одного року після звільнення: Бессарабову Олексію Євгеновичу; Вигівському Валентину Петровичу; Грибу Павлу Ігоровичу; Дудці Володимиру Михайловичу; Карпюку Миколі Андроновичу; Клиху Станіславу Романовичу; Кольченку Олександру Олександровичу; Панову Євгену Олександровичу; Сизоновичу Олексію Івановичу”, -  цитує указ №514/2019 газета "День"

Крім того, премії строком на один рік призначено Афанасьєву Геннадію Сергійовичу та Яценку Юрію Сергійовичу.

Нагадаємо, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка засуджені у квітні цього року до 14 років ув'язнення за звинуваченням нібито в підготовці диверсій у Криму за завданням СБУ .Валентин Вигівський засуджений у 2015 році на 11 років колонії суворого режиму в Кіровській області РФ за нібито "промислове шпигунство".

Павло Гриб засуджений у березні цього року на 6 років колонії за нібито "сприяння терористичній діяльності". 

Миколу Карпюка і Станіслава Клиха російський суд у травні 2016 року засудив до 22,5 років ув'язнення за нібито участь у Чеченіській війні на боці чеченців і вбивства російських військовослужбовців.

Олександр Кольченко 25 серпня 2015 року дістав від російської "Феміди" 10 років тюрми за нібито участь у "Правому секторі" та підготовку терактів.

Євгену Панову в липні 2018 року "Верховний суд Криму" дав 8 років суворого режиму нібито за готування диверсій у Криму. Олексія Сизоновича в липні 2017 року російський суд засудив на 12 років за нібито підготовку терактів у Ростовській області.

Геннадій Афанасьєв був політв'язнем Росії з травня 2014-го по червень 2016 року за звинуваченням у тероризмі. Юрію Яценку інкримінували збергіання вибухівки й протримали в російському СІЗО з травня 2014 року по травень 2015 року. Зараз обидва на волі в Україні.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.