Дослідники з України, Німеччини та США в Більському городищі знайшли артефакти залізного віку. ФОТО

Археологи V Міжнародної літньої польової археологічної школи дослідили 18 поховань раннього залізного віку на Полтавщині. Знахідками дослідників стали уламки посуду, прикраси та рідкісна мушля каурі.

Дослідження проводили на території Більського городища (Котелевський район Полтавської області) з 17 червня по 5 липня 40 археологів і волонтерів з Києва, Харкова, Дніпра, Черкас, Полтавщини, Донеччини й навіть Німеччини та США, повідомляє сайт історико-культурного заповідника "Більськ".

Керівником школи був к. і. н. Денис Гречко, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

 
історико-культурний заповідник "Більськ"

В урочищі Барвінкова гора на території ґрунтового могильника епохи раннього залізного віку археологи виявили та дослідили 18 поховань (1 — чоловіче, решта — жіночі та дитячі), а також 7 господарських ям.

 
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Серед знайдених артефактів – уламки глиняного ліпного посуду та античних амфор, бронзові сережки, імпортне склопастове намисто, рідкісна мушля каурі.

 
Уламки амфори з розкопок
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Мушля каурі. Такі мушлі в давнину використовувалися як платіжний засіб, зокрема у Київській Русі в XII–XIV століттях
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Античне склопастове намисто
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Також учасники Школи розвідали територію Більського городища й заклали розкоп на скіфському могильнику в урочищі Безодня, щоб перевірити дані геомагнітної зйомки. Тут учасники дослідження змогли опанувати георадарну зйомку землі та знімали об'єкти культурної спадщини з квадрокоптера, за допомогою тахеометра й нівеліра.

 
Бронзова сережка
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Міжнародна літня польова археологічна школа заснована 2015 року історико-культурним заповідником "Більськ" спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України.

Вона об’єднує професійних археологів та шанувальників древньої історії з усієї України та близького зарубіжжя.

Мушля каурі

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.