Унікальне захоронення на Сумщині стало частиною нового заповідника

На Сумщині відтепер буде функціонувати державний історико-культурний заповідник "Державотворці Сіверщини".

Постанову про створення заповідника, до якого увійшов комплекс пам’яток архітектури cела Гамаліївка та міста Шостки Сумської області, з віднесенням його до сфери управління Мінкультури, ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України напередодні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Заповідник стане туристичною перлиною Сумщини та історико-культурним брендом Шосткинщини", - зазначив, коментуючи це рішення, міський голова Шостки Микола Нога.

В свою чергу начальник відділу промоції та туризму Сумської ОДА Юрій Гладенко висловив переконання, що створення цього заповідника дасть змогу розширити на території Сумщини локацію заповідних зон, вартих уваги і збереження свого первісного стану, та привабити до них як вітчизняних, так й іноземних туристів.

Архітектурний комплекс усипальниці родини Скоропадських – Гамаліївський монастир – та інші пам’ятки архітектури, про які йдеться, мають колосальне історичне значення для України.

Гамаліївський Харлампіївський монастир – пам’ятка архітектури національного значення. Це один із останніх монастирів-фортець, побудованих в Україні. Тут розміщено усипальницю двох гілок родини Скоропадських. Це єдине захоронення гетьманів в Україні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.