Німеччина поверне Італії картину «Ваза з квітами», викрадену нацистами

Міністерства закордонних справ Німеччини та Італії офіційно заявили про повернення картини «Ваза з квітами», викраденої нацистськими військами під час Другої вітової війни, в галерею Уффіці (Флоренція).

Про це пише The Бабель із посиланням на повідомлення галереї у Twitter.

 
Фото: Галерея Уффіці

Йдеться про картину голландського майстра Яна ван Гейсума. Вперше натюрморт показали у Флоренції в 1824 році.

За даними італійської галереї, картина написана маслом на полотні розміром 47 на 35 сантиметрів. Вона зберігалася в колекції Палаццо Пітті у Флоренції з 1824 року. Потім її придбав великий герцог Леопольд II. До 1940 року картина перебувала в Палатинській галереї Палаццо Пітті.

З початком Другої світової картину евакуювали, проте згодом вона була викрадена нацистськими військами і зберігалася в німецькій родині.

У Німеччині про місцезнаходження полотна довго нічого не було відомо. Після того, як директор галереї Уффіці Ейке Шмідт оголосив вимогу повернути шедевр, німецький уряд звернувся до нащадків нацистського солдата, який нею заволодів.

Адвокати німецької сім'ї стверджували, що солдат просто купив картину на ринку, аби зробити приємне дружині.

У січні 2019 року італійська галерея Уффіці закликала Німеччину повернути картину «Ваза з квітами», вкрадену нацистами під час Другої світової війни. До цього часу в галереї висіла чорно-біла копія картини з написом англійською, німецькою та італійською мовами «викрадена».

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.