Німеччина поверне Італії картину «Ваза з квітами», викрадену нацистами

Міністерства закордонних справ Німеччини та Італії офіційно заявили про повернення картини «Ваза з квітами», викраденої нацистськими військами під час Другої вітової війни, в галерею Уффіці (Флоренція).

Про це пише The Бабель із посиланням на повідомлення галереї у Twitter.

 
Фото: Галерея Уффіці

Йдеться про картину голландського майстра Яна ван Гейсума. Вперше натюрморт показали у Флоренції в 1824 році.

За даними італійської галереї, картина написана маслом на полотні розміром 47 на 35 сантиметрів. Вона зберігалася в колекції Палаццо Пітті у Флоренції з 1824 року. Потім її придбав великий герцог Леопольд II. До 1940 року картина перебувала в Палатинській галереї Палаццо Пітті.

З початком Другої світової картину евакуювали, проте згодом вона була викрадена нацистськими військами і зберігалася в німецькій родині.

У Німеччині про місцезнаходження полотна довго нічого не було відомо. Після того, як директор галереї Уффіці Ейке Шмідт оголосив вимогу повернути шедевр, німецький уряд звернувся до нащадків нацистського солдата, який нею заволодів.

Адвокати німецької сім'ї стверджували, що солдат просто купив картину на ринку, аби зробити приємне дружині.

У січні 2019 року італійська галерея Уффіці закликала Німеччину повернути картину «Ваза з квітами», вкрадену нацистами під час Другої світової війни. До цього часу в галереї висіла чорно-біла копія картини з написом англійською, німецькою та італійською мовами «викрадена».

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.