Суд Амстердама 16 липня оголосить рішення щодо скіфського золота – Мін'юст

Апеляційний суд Амстердама 16 липня оголосить рішення у справі щодо повернення Україні скіфського золота, що експонувалося перед анексією Росією Криму в музеї Алларда Пірсона в столицi Нiдерландiв.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 
Фото: "Забута спадщина"

"Рішення Апеляційного суду Амстердаму стосовно повернення "скіфського золота" в Україну буде оголошене 16 липня 2019 року. Тож чекаємо на рішення", – йдеться в повідомленні Міністерства юстиції України.

Нагадуємо, 14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні скіфське золото, яке на час анексії Криму перебувало на експозиції в голландському музеї.

Судді вирішили, що золото залишиться у музеї Пірсона ще протягом трьох місяців – часу, відведеного на апеляцію. Ще до вердикту обидві сторони заявляли про наміри оскаржити рішення, якщо воно буде не на їхню користь.

Суд також постановив, що Україна має компенсувати витрати на зберігання колекції музею Алларда Пірсона в Амстердамі.

У січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення суду Амстердама.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.