На Вінниччині відкриють музеї царя Інесмея та вина й виноградарства

У місті Ямпіль, що на Вінниччині, у серпні відкриють два нових музеї – сарматського царя Інесмея та вина й виноградарства.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Туризм для нас є одним із пріоритетів розвитку району, і тому ми скористалися можливостями українсько-молдовського проекту, одним із заходів якого було створення двох нових музеїв, – царя Інесмея та вина й виноградарства.

Ремонт приміщень ми вже зробили, а зараз починаємо працювати над наповненням експозицій. Сподіваємося, у серпні зможемо відкрити обидва заклади", – повідомила перший заступник голови Ямпільської РДА Людмила Майорова.

За її словами, формувати експозиції музеїв ямпільчанам допомагають фахівці Вінницького обласного краєзнавчого музею. Зокрема, в музеї вина й виноградарства будуть відображені багаті традиції цієї місцевості з вирощування та переробки винограду.

А базою для створення музею царя Інесмея стануть результати сенсаційної знахідки вінницьких археологів 80-х років минулого століття поблизу села Пороги Ямпільського району.

Там відкопали поховання із золотим скарбом сарматського царя Інесмея, який у 80-ті роки першого століття після Р.Х. був співправителем Ольвії.

Обидва музеї створюються з нуля. Половину фінансування ремонту приміщень забезпечив районний бюджет, решта – грантові кошти. Загалом, йдеться про інвестиції в культурно-туристичну інфраструктуру у понад 500 тис. грн.

Музеї розташуються в середмісті Ямполя, вони матимуть статус об’єктів районної комунальної власності.

Куруватиме їхню роботу районний туристично-інформаційний центр, який наразі також створюється у місті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.